Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор завжди був головною святинею Чернігово-Сіверської землі, її своєрідним суспільно-політичним центром. В епоху Київської Русі тут укладалися договори і оголошувалися князівські укази. Храм був настільки шанованим, що його обов’язково відвідували всі монархи і члени імператорської родини, що приїжджали до Чернігова, не кажучи про різних вищих державних сановників та діячів вітчизняної культури.

Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках в центрі Чернігівського дитинця за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Вперше літописи згадують про «церкву святого Спаса» у 1036 році, коли князь Мстислав раптово помирає. На цей час стіни собору височіли на рівні вершника, який стоїть в стременах, піднявши руку (близько 4-х метрів). Вірогідно, після смерті Мстислава будівництво припинилося, і храм був добудований при наступному чернігівському князеві — Святославі Ярославичі.

У 1239 році полчища хана Батия віроломно вдерлися в місто, дощенту спалили і зруйнували всі будівлі, така ж доля спіткала і собор Спаса. Через багато років жителі міста знову відбудували Спаський собор, але 1552 року він згорів. По відбудові значних руйнувань зазнав і в 1611 році під час польсько-шляхетської навали на чолі з Горностаєм. У XVII столітті Спаський собор кілька разів перебудовувався і реставрувався. На початку ХІХ ст. до північного, південного та західного фасадів прибудували великі тамбури, після чого собор набув свого нинішнього вигляду.

Кафедральний Спаський собор з найдавніших часів був князівською усипальнею. В 1036 році в храмі знайшов спокій його засновник — князь Мстислав Володимирович, тут були поховані і його дружина Анастасія та син Євстафій. В соборі також поховали князя Святослава Ярославича, потім Гліба Святославича (1078) і Олега Святославича (1115). В 1150 році Святослав Ольгович переніс в Чернігівський Спас мощі убитого в 1147 році в Києві князя-ченця Ігоря Ольговича, пізніше канонізованого. Знайшли в соборі останній прихисток герої «Слова о полку Ігоревім» Всеволод Святославич та князь Ярослав Всеволодович. Письмові джерела донесли до нас свідоцтво про те, що до 1572 року в церкві Святого Спаса зберігались мощі убитого в Орді князя Чернігівського Михайла, перевезені пізніше до Московського Кремля. З 1896 року собор став місцем перебування мощей св. Феодосія Чернігівського.