Борисоглібський собор

Борисоглібський собор був споруджений з північного боку Спаса у 1120 - 1123 рр. за часів князівства Давида-Гліба Святославича. Дослідженнями встановлено, що собор побудований на місці більш давньої споруди ХІ сторіччя, від якої виявлено залишки нижньої частини стін та фундаменти. Собор будувався як храм-усипальниця,тому в північній і південній стінах собору зроблені глибокі ніші-аркасолії для гробниць.

За час існування Борисоглібський собор неодноразово зазнав пошкоджень і перебудов, і кожного разу його архітектура набувала нових рис.

Під час монголо-татарської навали Борисоглібський собор було пошкоджено і пограбовано. Значних втрат завдала і пожежа 1611 року.

В ХVІІ ст. в Борисоглібському соборі були поховані видатні православні ієрархи: Лазар Баранович, св.Феодосій Углицький, Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович.

На початку ХVІІ ст. під час польскої інтервенції собор було перебудовано у домініканський костел. Потім до західного фасаду прибудовано восьмигранну в плані ротонду-притвор у стилі українського бароко ХVІІ ст. Значними були перебудови ХІХ сторіччя, коли собор значно розширили на схід за рахунок нової апсиди для вівтаря. Пам’ятка зазнала значних руйнувань протягом 1941-43 рр. під час ІІ світової війни.

Новим етапом життя став період після війни, коли в 1952-58 рр. за проектом архітектора М.В. Холостенка його відновлено у гаданому первісному вигляді.

Окрасою експозиції собору є срібні з позолотою царські врата, масою близько 56кг. Вони були виготовлені на початку ХVІІІ ст. за наказом гетьмана І.С.Мазепи, в майстерні Пилипа Якоба Дрентветта з міста Аусбурга (згідно клейма на металі врат).

Нині Борисоглібський собор є музеєм Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” та Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики. В соборі розміщені 2 постійнодіючі виставки: «Фреска чернігівських храмів», «Архітектура і ремесло Чернігова ХІ – ХІІІ ст.».