Хвора Рукавичка по-миргородськи або діти підземелля

25 грудня 2013 04:34 | Миргород, Полтавська область
Як вже повідомлялося на сторінках нашого інтернет видання, в місті Миргороді з ініціативи головного лікаря Центральної Міської Поліклініки Павленко Лілії Петрівни розпочалися реформи в галузі медицини. Цікавий той факт, що тільки після оприлюднення цієї інформації в ЗМІ, вона звернулася до місцевих та районних видань і запросила їх на прес-конференцію, якщо це можна так назвати, адже розмова з журналістами проходила у приміщенні площею близько 20-ти квадратних метрів (кабінет заступника головного лікаря), в якому знаходилося 9 людей, більшості з яких навіть не вистачило сидячих місць, а сама вона стояла біля виходу, що було схоже на підготовку до втечі. Та це не головне. Розмова почалась навіть не з питань журналістів, а з неочікуваних виправдовувань Лілії Петрівни. Побачивши в руках одного з кориспондентів папери з прізвищами та підписами жителів міста, головний лікар, обравши захисну манеру, почала розповідати, що не має ніякого відношення до кабінетів фізіотерапії, які знаходяться на 5-ому поверсі поліклініки, що вони не числяться у неї на балансі, й почала намовляти на головного лікаря ЦРЛ Будного Ярослава Володимировича, нібито всі питання до нього. Всі журналісти з подивом сприйняли таку заяву, адже ніяких запитань з цього приводу їй ніхто ще не задавав. Та не це стало головним потрясінням чи то прес-конференції, чи то 10-хвилинного інтерв"ю, а вразило наступне:
 Кореспондент: "Ліліє Петрівно, дитяча лікарня у Центральну Поліклініку переїжджає чи не переїжджає?". Лілія Петрівна: "До нас переїжджають лікарі-педіатри, які відносяться і повинні знаходитись з лікарями сімейної медицини згідно з реформою, згідно з Законом України, які повинні до 20-го року перекваліфікуватися усі в сімейних лікарів. На сьогоднішній день сімейний лікар повинен оглядати дітей до одного року, але на сьогоднішній день вони повинні приймати разом з сімейними лікарями...в штаті вони у нас вже більше року, вони у нас на зарплаті, вони в нас в графіку..." 
Далі описуються обов"язки вищезгаданих лікарів. Що ж... В цій відповіді з першого погляду немає нічого такого дивного. Але, давайте згадаємо заяву Раїси Богатирьової під час інтерв"ю інформаційній агенції УНІАН, в якій повідомлялося:"...примусової перекваліфікації не буде, перекваліфіковувати будуть тих лікарів, які цього захочуть... у перехідному періоді необхідно забезпечити функціонування в амбулаторіях змішаних колективів, де працює і сімейний лікар, а лікар-педіатр може приїжджати на консультацію (а може і працювати), та акушер-гінеколог, така практика добре прижилася у Рівненській та Дніпропетровській областях..." Тобто, це означає, що лікарі-педіатри можуть залишатися на своїх місцях, якщо захочуть, їх ніхто не змушуватиме переїжджати. Та, певно, Лілії Петрівні важко відмовити у цьому проханні, чи може вона їх якимось чином зачарувала? Якщо лікарі-педіатри можуть й далі працювати на своїх місцях, то чому ж головному лікареві Центральної Поліклініки так конче необхідна їх присутність поряд з нею? Далі - більше. Піднявшись на 5-ий поверх до кабінетів фізіотерапії та побачивши це жахіття, але зараз не про це, кориспондентам пощастило поспілкуватися з завідуючою відділенням, яка розповіла, що кабінети фізіотерапії переїжджають до іншої будівлі. Здогадалися куди? Так, саме у приміщення дитячої лікарні, яка нібито підтоплена. Чи може її хто підтопив? Та от біда, на переїзд та встановлення обладнання в дитячій лікарні потрібно 300 тис. гривень, яких поліклініка не має. А поки ще вони функціонують на своїх звичних місцях, відвідувати їх можуть і діти, яких прийматимуть новоприбулі лікарі-педіатри. А тепер повернемося до опису функціонального стану цих кабінетів. Віщезгадане "жахіття" включає в себе: облізлі стіни; тріщини; вологу на стінах, підлозі та стелі; різнокольорові потьоки; обсипану штукатурку, в деяких приміщеннях взагалі видно цеглу; і, що найнесподіваніше та найобурливіше,- це грибок під стелею! І це тут Лілія Петрівна збирається лікувати наших дітей!? Та це просто неприпустиме зухвальство! Всі фотографії та відео дивіться в кінці статті. Журналістам навіть пощастило спостерігати як одна з пацієнток почала скаржитись медсестрі на умови, в яких проводяться процедури:"...я вже мабуть років 5 назад бачила такий обідраний кабінет, і запах такий...незрозіміло чим воно смердить... просто неможливо навіть дихати! Як ви тут працюєте взагалі? Я то прийшла, мені масаж зробили і я пішла, а ви ж тут працюєте, сидите по 8 годин..." Після цих слів у журналістів просто мову відняло. Центральна Поліклініка для дорослих в такому стані, а головний лікар ще й дітей тут буде лікувати... В таких умовах швидше нових захворювань наберешся, аніж вилікуєшся. Та повернемося до нашого інтерв"ю з Лілею Петрівною. Наступне запитання: якщо лікарі-педіатри переїжджають у цю поліклініку, то це означає, що матері з грудними дітьми будуть стояти у чергах разом з іншими дорослими хворими? Головний лікар відповіла, що педіатри будуть проводити обстеження дітей 1 раз в місяць на дому, але "...якщо потрібно робити щеплення, то кабінет знаходиться в цій поліклініці, він працює згідно усіма санітарними нормами (які, до речі, ще потрібно перевірити)"... Відволікаючись від теми хотілося б нагадати, що не тільки дитяча лікарня переїжджає до рук Лілії Петрівни, а ще й розформована Санепідемстанція також за дивним збігом обставин тепер працюватиме в цій поліклініці. Що ж, "рукавичка" наповняються... І що ж ми маємо? А те, що для щеплення мами з дітками можливо й не будуть стояти в одній черзі з іншми дорослими хворими, бо, як запевняла Лілія Петрівна, "буде розроблений спеціальний графік прийому громадян", та все ж прийом відбуватиметься в одних і тих самих приміщеннях, в яких, буквально декілька хвилин назад елементарно міг знаходитись хворий на ГРВ, будь-який вірус, і, що найстрашніше, взагалі на туберкульоз, хто його знає. Лілія Петрівна запевняє, що "після кожного прийому громадян буде провітрюватися приміщення та дизінфекуватись... і як "там" діти сидять в коридорах чихають і кашляють, я думаю, в нас такого не буде..." Тож, шановні матусі, не хвилюйтесь, "такого як там не буде" (до речі, "там", в дитячій лікарні євроремонт та найкращі умови в Полтавській області, були...) Взагалі, хто небудь бачив хоча б один раз в Миргороді чи деінде як після кожного відвідування( а уявіть ще якщо черга з декількох осіб) медсестри провітрювали кабінет чи бігали по коридорах і розпилювали дизінфікуючі засоби? Як таке взагалі можна було вигадати? Грудні дітки ще не мають імунітету! І дуже легко притягують найстрашніші хвороби! Навіть те щеплення не допоможе... А про 5-ий поверх я взагалі мовчу, і згадувати моторошно...там і розпилювачі не допоможуть.
 Наступне запитання було про фізіотерапевтичне обладнання, яке зосереджено в 12-ти відділеннях району, чи все воно на місці та чи працює? Лілія Петрівна відразу відповіла: "Так, зараз я передзвоню щоб там де ... щоб Гаркушинці..." Тут один з кориспондентів перебив лікаря і попросив список сіл, де розташовані ці кабінети, щоб поїхати та подивитись, та Лілія Петрівна, дещо зам"явшись, почала розповідати про те, коли було встановлено це обладнання і знову зібралася кудись дзвонити...а потім знову розповідати про структуру та особливості функціювання цих відділень, запевняла, що все у повному порядку, все працює, ба більше, навіть медсестер перекваліфікували у сестер загальної практики сімейної медицини. Такою відповіді не очікував жоден з журналістів. Це насторожило. Пізніше Лілія Петрівна попрохала, щоб її повідомили коли журналісти будуть їхати, щоб вона, в котре вже, зателефонувала й попередила медсестр, що до них приїдуть. ???Навіщо цікаво???? Тобто, до кінця "прес-конференції" жоден з присутніх так ніякого списку і не отримав, і згодом з"ясувалося чому. На тому ж 5-му поверсі, завідувач фізіотерапевтичним відділенням розповіла нам щось дещо цікаве і провела повну екскурсію по кабінетах. Завідувач:"Сьогодні лікарі-педіатри питали наших медсестр про те, коли фізіотерапевтичне відділення буде виїжджати, бо вони планують сюди в"їжджати." (Якби вони бачили в які їм умови доведеться в"їжджати... ) Завідувач:"Ми не хочемо звідси виїжджати, бо тут по технічним нормам проводка зроблена, а туди, куди нас виселяють, потрібно мінімум 300 тис. гривень... але сказали до весни виселять..." Тут одна з кореспондентів зауважила: "А як же вас можуть виселять, якщо нам щойно в кабінеті заступника головно лікаря ( на "прес-конференції") розповідали, що в цих кабінетах збираються робити фізіотерапію дітям"? В журналістів нашого видання шок... А на це запитання завідувач відповіла, що їхні медсестри ії взагалі інше розповідають. Тож хтось щось приховує, а хто гадайте самі... Йдемо далі, а далі-більше. Завідувач:" Ну температура у нас не піднімається вище 14 градусів, а зимою не вище 10......ось де озокерітна у нас кухня..."(на фото це приміщення, в якому половина шпкалівки, а половина цегли). Один з кореспондентів: "Лікарі ж казали, що будуть дітей тут приймати". Завідувач: "Так діти й так до нас ходять, діти з міста...." Без коментарів........."Дети подземелья"..... Один з наших кориспондентів: "Ми зараз їдемо до Будного брати інтерв"ю з приводу цих апаратів..." Завідувач: "Так він не винуватий, це вона все забрала....один з цих апаратів в підсобці лежить....в Комишні забрали апарати і навіть холодильник, який сільська рада подарувала лікарні, тепер навіть холодильник ніхто забрати не може..." Отже, надалі продовжувати і щось коментувати немає сенсу. Вважаю, тут і так все зрозуміло. Залишалося лише взяти інтерв"ю в Будного Ярослава Володимировича. Тож після такого штурму інформацією, декілька кореспондентів та знімальна група відправилися до головного лікаря Центральної Районної Лікарні. В приймальні журналістів зустріли тепло, з повагою. Лікаря на місці не було, він саме обходив хворих. З"явившись через 2 хвилини, Ярослав Володимирович запросив усіх до кабінету. Дізнавшись, що кореспонденти мають намір взяти в нього інтерв"ю, погоджувався неохоче, і пізніше стало зрозуміло чому саме...
На вже відоме, вище згадане запитання, яке турбує сьогодні вже весь Миргород, а саме: чому дитяча лікарня переїжджає до Центральної Поліклініки, Ярослав Володимирович відповів: "Про це я дуже не хочу говорити, вирішується це нікого не питаючи, розумієте? Я 33 роки пропрацював у дитячій поліклініці дитячим хірургом. Для мене це святе. Я абсолютно невдоволений таким рішенням. І дуже прикро, що майже не питаючи мене це все робиться. Оця сучасна влада Центральної Поліклініки чомусь вирішила забрати все туди, де немає нічого, ні приспособленого для дітей, нічого. А дитяча лікарня - це була будівля, куди заходили тільки мами, тільки дітки, ідеальні умови. В Полтавській області така лікарня була одна. Тут був і хірург, окуліст, ортопед, лор, фтізіатр, психіатр, тобто вся служба дитячих спеціалістів. Я намагався повпливати на цю ситуацію цілий тиждень, мене ніхто не слухає, тож я вже буду чекати як буде." З яким сумом на очах промовляв це Ярослав Володимирович, в яких читалось як він хвилюється з цього приводу й переживає за діточок, за їхню долю. Проробивши третину століття на благо здоров"я наших миргородських малюків, дуже боляче дивитися як керівництво Центральної Поліклініки все руйнує й прибирає все до своїх рук. Що далі буде - невідомо. Тільки ввечері стало відомо, що навіть Районна Рада не була в курсі цих подій. А схеми, які прокручуються тишком-нишком явно несуть в собі щось недобре, незаконне. Сподіваємося, що Міська Рада, Районна Рада та просто небайдужі жителі міста побачать яке лихо накликали відьомські чари на миргородську медицину, і марно надіятись, що все минеться, схаминеться, адже прочитавши все вищенаписане стає зрозумілим весь сценарій, весь цей жахливий відьомський план. Але ми цього так не залишимо, ми будемо боротись за здоров"я наших дітей, за наше місто, за світле щасливе майбутнє. Але це ще не кінець, наша редакція буде пильно слідкувати за подальшим розгортанням подій і прикладе усіх зусиль аби вивести зухвалих винуватців на чисту воду. Не дозволимо корупції та ненажерливим бандам забирати здоров"я у наших дітей!

http: http:
http:
25.12.2013 04:34
Останні новини «Медицина та здоров'я» найближчих населених пунктів
eyJxbyI6ImFyamYiLCJxbmduIjpbIjIwNzk4NiIsIjIwMzY3MCIsIjIyMjU1MCIsIjIxNDczNiIsIjE5MzU4OSIsIjIxNjAyOCIsIjE5NDI1OSIsIjI0MjEwMiIsIjIyMzQwNCIsIjIxODA2MyIsIjIwMDc1NSIsIjE4ODQ2NiIsIjI0MDIwIiwiMjQwNzE0IiwiMjMyNzQ1IiwiMjMyODUyIiwiMjExMTc4IiwiMjExMTY4IiwiMjExMTM5IiwiMjA5MTU1IiwiMjA4Njk3IiwiMTkyMjE3IiwiMjQwODE3IiwiMjQwMzUyIiwiMjM3ODM3IiwiMjM2MzQwIiwiMjMyOTY0IiwiMjMyNjU1IiwiMjMxNDUxIiwiMjI5MDEyIiwiMjI4MDIxIiwiMjI0Mjg1IiwiMjIzNzAyIiwiMjE5NjUwIiwiMjI5NjYwIiwiMjI1Njc1IiwiMjEwODQzIiwiMjA3NDY5IiwiMjQ3ODEiLCIyMjgxNDciLCIyMjI4NzEiLCIyMTgzMDYiLCIyMTQ4NDUiLCIyNDE4MDQiLCIyNDA3NzEiLCIyNDA1NTAiLCIyNDA1NDkiLCIyMzY1NDYiLCIyMzMxNjIiLCIyMzI3MDgiLCIyMzI3MDciLCIyMzExMzciLCIyMjk2OTMiLCIyMzM5NjAiLCIyMTIxMDciLCIyMzI3MjkiLCIxODk4MjgiLCI2NDEwMCIsIjIzMzg0NCIsIjIyOTA0MSIsIjIyNTk2MSIsIjIyMjU0MSIsIjIyMTc5MCIsIjIyMDg0MCIsIjIyMDI2NCIsIjIxOTgwOCIsIjIxODQ4MSIsIjIxODE1MiIsIjIyODY0NyIsIjIyNTMxMSIsIjIyNDkxNiIsIjIxNDA1MyIsIjgwMTA1IiwiMjQxODEwIiwiMjQxNjI4IiwiMjQwNzU3IiwiMjQwNTQxIiwiMjM3MDQzIiwiMjMyNzQ0IiwiMjI4OTgyIiwiMjIxOTAwIiwiMjE4NTg0IiwiMjE3MjgyIiwiMjE1NjIyIiwiNTYzNyIsIjE3ODY2OSIsIjIwODc2NCIsIjI0MTc2NCIsIjEzMDk0NSIsIjIxNTYwNyIsIjIxNDkwMCIsIjIwMzY0MCIsIjI0MTE1IiwiMjQxMTQiLCIyNDA4MSIsIjI0MDgzIiwiMjM3MjEiLCIyMzcxMSIsIjIzNDk5IiwiMjI1NjMiLCIyMDcwNiIsIjIwNjM1IiwiNjc0ODUiLCIyMDQwMzciLCIyNDE2NTQiLCIyMDQwNTAiLCIxNTQ4NTUiLCIyMDA0NzciLCIxMzczOTIiLCIyMjUxMDkiLCIxNDE2MzciLCIxOTk2NTAiLCIxODc3ODEiLCIxMDM1MTgiLCIxMDI4ODAiLCI5ODQyNCIsIjk2OTEzIiwiODU2ODEiLCI4MjUxNCIsIjE5OTY0OCIsIjE3NjM2NSIsIjEwNTU4MCIsIjIzMzE2MyIsIjIyNDI4MiIsIjIyNDEyMyIsIjIxNjk5OSIsIjI0MTgzOSIsIjIzMjk2MyIsIjIyNTc0MSIsIjE5MDAxOCIsIjIyODYyMiIsIjIyNzEyNSIsIjIyNzA4NCIsIjIzMTEzOCIsIjIxNzc4MiIsIjIxNjk2NyIsIjIxMzk3MyIsIjIwODE3NyIsIjg4NDYwIiwiNzYyOTgiLCI2NDA3MyIsIjYwMzE1IiwiNTc1OTEiLCI1MTAxOCIsIjQ1OTg4IiwiNDQ0MzAiLCIzOTYyNCIsIjMwOTcyIiwiMjI4OTEiLCIxNTQ4MjkiLCIyNDI5MDgiLCIyNDIwNDIiLCIyNDA4MzgiLCIyMzcxMzEiLCIyMzI5NjIiLCIyMjY1NDMiLCIyMjM4NDUiLCIyMTk2MzEiLCIyMTYzNTEiLCIyMTQ4MjUiLCI0MzQ0IiwiMjIzMTk2IiwiMjExOTIxIiwiMjExMzM1IiwiMjExMjM2IiwiMjExMTMyIiwiMTk2ODAzIiwiMjM2ODY2IiwiMjI5NzE1IiwiMTM2NTcwIiwiMTkyOTUyIiwiMTY5NzY4IiwiMTMxMjUiLCIxMjY4MTUiLCIxNDYyNTMiLCI1Mjc1MCIsIjE3MTQ1NyIsIjE3MDg4MSIsIjMwNzY3IiwiMjY2OSIsIjIxMzA4OCJdfV8jJF9TRUdIKyQkJDYzOWIzMGIyOTk5ZDI1NWVlNjQ4NjE5NGE4ZjQ4MTVj