Сайт поселка Езуполь

Єзупіль – одне із селищ міського типу на Івано-Франківщині. Первісно поселення мало назву Чешибіси. За легендою Якуб Потоцький втікав на своєму коні від татарської навали. Він благополучно переплив води Дністра, але кінь не міг вибратися на берег. Коли шляхтич вигукнув: «Єзус-Марія!», тоді кінь врешті вискочив на сушу. В подяку Богу Якуб Потоцький дав слово заснувати на Дністрі два міста. Одне з них отримало назву Єзупіль, а з протилежного боку Дністра виник Маріямпіль (Маринопіль). З 1597 р. Чешибіси офіційно почали найменуватись Єзупілем. В радянський час селищу дали типову назву Жовтень, яку воно мало аж до 2003 р. Статус селища міського типу населений пункт має з 1940 р.

Чешибіси як село вперше згадуються 7 листопада 1435 р. в записах галицьких судів. Тоді воно лежало при стратегічній переправі через Дністер і мало укріплення з ровів і земляних валів. На той момент поселення було в руках магнатської родини Бучацьких.

Пізнішими дідичами Чешибісів і Єзупіля були Потоцькі. У 1671 р. через містечко проїздив знаменитий Ульріх фон Вердум. За його описом Єзупіль мав все ті ж земляні вали, рови та бастіони. Замок вже був кам’яним, з мурованих будівель у містечку також був домініканський кляштор з костелом. Місто мало три українські церкви, більшість будинків були дерев’яними.

Містечко кілька разів ставало жертвою татарських набігів.

Наприкінці ХІХ та на початку ХХ ст. Єзупіль був невеликим містом в Станіславівського воєводстві. В радянський час більшість населення було задіяно в сільському господарстві, тут діяв колгосп.

Єзупіль – місце народження видатних діячів вітчизняної культури. Деякі історики схиляються до думки, що тут народився знаменитий Памво (Павло) Беринда. Цей видатний діяч відомий як видавець, письменник, гравер, володів більше як 10-ма мовами світу. Його вважають одним з основоположників української шкільної драми та поезії. Таким чином зробив величезний внесок в розвиток вітчизняної літератури. У 2008 р. в Єзуполі Памві Беринді встановлено пам’ятник.

У родині єзупільського священника народився Іван Петрушевич. Після закінчення Станіславівської гімназії навчався Львові, Празі, Лондоні та інших містах. З 1913 р. перебував на еміграції, де займався перекладацькою працею, писав сценарії.

Більшість пам’ятникам, які є в містечку Єзупіль завдячує Володимиру Войцюку. Він народився в містечку, навчався в Станіславові. Все своє життя пропрацював вчителем, в пенсійному віці виїхав до матері в США. Володимир Семенович працював двірником і усі заощадження відкладав на побудову пам’ятників.

Містечко Єзупіль має декілька цікавих архітектурних пам’яток. Передовсім це палац відомого історика, археолога, письменника, мистецтвознавця, містика та суспільного і політичного діяча Войцеха Дзєдушицького. Дзєдушицькі були довголітніми дідичами Єзуполя, тут же й народився Войцех. Споруда палацу двохповерхова, збереглася непогано, це приміщення нині займає дитячий санаторій. Оточує палац парк. навколо нього також помітні вали, що може вказувати на існування на цьому місці в минулому укріпленого замку.

Риси оборонної споруди має костел Успіння Діви Марії, побудова якого датується 1598 р. Поруч з костелом келії кляштору отців домініканців, зараз їх використовувано під потреби місцевої лікарні.

З архітектурної точки зори досить цікава будівля так званої «залізничної стражниці». Будівля двохповерхова з круглою баштою. За радянських часів тут працював млин, зараз споруда стоїть пусткою.