«Прем’єрські» схеми Гройсмана

Володимир Гройсман за два роки прем’єрства побудував схеми, внаслідок чого бюджет України недораховується десятків мільярдів доларів. Дороги, податки, надра, земля, все це розбазарюють його «друзі»

В квітні 2018 року виповнюється два роки, як Верховна Рада призначила Володимира Гройсмана на посаду прем’єр-міністра України. За цей період прем’єр встиг створити імідж «господарника», який відбудовує країну. Проте, все більше складається враження, що прем’єр займається виключно самопіаром та набиванням власних кишень, шляхом розставляння «своїх» людей на ключових посадах. В зв’язку з цим, в даному розслідуванні, під приціл попали посади керівників центральних органів виконавчої влади, де уже декілька років немає повноцінного керівництва, а працюють люди з приставкою в. о. Щоб цієї приставки «в. о.» не було, потрібно оголошувати конкурс, де прем’єр-міністр не може гарантувати перемогу своїм ставленикам. Так під прицілом опинились: Державна фіскальна служба України, Державна служба геології та надр України, Державне агенство автомобільних доріг України, Державна служба України з питань геодезії, картографії, та кадастру. Ці ключові структури наділенні повноваженнями на рівні з міністерствами, а такі як Укравтодор мають мільярдні бюджети, які контролюють люди Володимира Гройсмана. Саме про роботу цих органів в ЗМІ часто лунають чутки про схеми, які освоюють «нові реформатори» Гройсмана. В цьому матеріалі я Вам розкажу про роботу кожного з цих органів, і який інтерес перм’єра в цьому.

Державна фіскальна служба України

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман із боями планомірно вибудовує власну владну вертикаль. При цьому, він вміє постояти за своїх, які входять в його «інститут виконуючих обов’язки смотрящих». Одним із таких виконувачів обов’язки є нинішній в. о. голови ДФС Мирослав Продан. Він є представником вінницьких на київській землі. Після скандального відсторонення голови Державної фіскальної служби Романа Насірова (він є фігурантом справи НАБУ) від займаної посади, Володимир Гройсман, не довго думаючи, покликав у Київ із Вінниці Мирослава Продана, і призначив його в обхід конкурсу спочатку виконуючим обов’язки заступника голови Державної фіскальної служби України, а після звільнення Насірова призначив його головою.

Поява Продана в ДФС не випадкова, адже вони старі знайомі з Гройсманом, по роботі у Вінниці, коли той був мером. Так Продан очолював податкову у Вінниці та області до Революції Гідності. Освоївшись в Києві на посаді в. о., старі вінницькі друзі швидко відновили старі знайомі схеми попередників з розкрадання бюджету за допомогою сумнозвісного «схемного кредиту». Тільки за січень-лютий цього року, за скромними підрахунками, від всього лише частини злочинних схем, з бюджету було виведено майже 20 мільярдів гривень.


Чорні діри в бюджеті країни

Ключовими регіонами, де активно працюють “чорні діри” є: м. Київ - 21,6 млрд. грн., Львівська обл. – 7 млрд. грн., Київська обл. – 6,7 млрд. грн., Донецька обл. – 5,2 млрд. грн., Дніпропетровська обл. – 4,9 млрд. грн., Волинська обл. – 2,8 млрд. грн., Вказані цифри це обороти фірм лише за 2 місяці, що здійснюють т. з. “скрутки” та реалізовують “схемний кредит”. Усього йдеться про 48,5 мільярда гривень із яких до 40% (20% + 20%) залишилося в кишенях організаторів схем - 19, 4 млрд. грн. В середньому 9,7 млрд. грн. в місяць. І це лише за частиною схем. Якщо порахувати річний вимір, то недоотримання бюджету складатимуть – 116,4 мільярда гривень.



Уся вищеописана схема у повному форматі дає змогу мінімізувати прибутки, “обналічувати” кошти, уникати оподаткування і по суті отримувати фіктивне ПДВ від держави. Податківці просто не можуть не побачити такі масштабні “скрутки”! Адже операції проводяться стисло в часі і на великі суми. Доступ до баз даних податкових накладних мають сотні працівників ДФС. Та вони не зупиняють мільярдні операції і не затримують порушників «на гарячому». Чому?



Смотрящі за схемами по областях

Створення дохідних схем, розподіл награбованого покликані забезпечувати спеціальні “смотрящі”. За кожним регіоном закріплений свій менеджер:

· м. Київ. Загальний оборот схеми (січень-лютий 2018р.): 21,6 млрд. грн.“Смотрящий”: Пуля Євген Валерійович, ключова фірма “скрутки”: ТОВ “Белмонт груп” (ЄДРПОУ:41113589, керівник – Мерабішвілі Артур Акакійович)

· Львівська область. Загальний оборот схеми (січень-лютий 2018р.): 7 млрд. грн. “Смотрящий”: Костюк Василь Васильович, ключова фірма “скрутки”: ТОВ “Фрутта опт торг» (ЄДРПОУ:41191557, керівник – Додатко Євген Вікторович)

· Київська область. Загальний оборот схеми (січень-лютий 2018р.): 6,7 млрд. грн. “Смотрящий”: Карфік Юрій Юрійович, ключова фірма “скрутки”: ТОВ “Юнікорс” (ЄДРПОУ:41010559, керівник – Маслов Максим Євгенійович)

· Донецька область. Загальний оборот схеми (січень-лютий 2018р.): 5,2 млрд. грн. “Смотрящий”: Стадниченко Ігор Григорович, ключова фірма “скрутки”: ТОВ “Риба торг” (ЄДРПОУ:41444193, керівник – Приходько Василь Іванович)



От так не заморочуючись, з бюджету виводять кожен рік тільки через повернення фіктивного ПДВ понад 4 мільярди доларів. Для порівняння Україна в 2017 році отримала один транш МВФ в розмірі 1 мільярду доларів. А покриває всю цю схему прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який «поставив» «свого» голову ДФС грубо порушивши закон України «Про державну службу».



“Смотрящі” передають кошти безпосередньо керівництву ДФС, що й забезпечує “сліпоту” контролерів та стабільну роботу схем. А Гройсман забезпечує перебування на посаді голови ДФС Мирослава Продана.



ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР

Державна служба геології та надр України являється ще одним органом влади, що окупували «друзі» прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Цей орган відповідає за всі надрові багатства в Україні. Саме цей орган видає спецдозволи на видобуток надр, а це, нагадаю, газ, нафта, літій, та інші корисні копалини. Зважаючи на специфіку бізнесу українських олігархів, а це видобуток сировини і подальший продаж її, всі вони користуються послугами чиновників Держгеонадр. Тому посада голови Держгеонадр є важливою для країни і водночас прибутковою для того, хто контролює цей орган.

Так в квітні 2017 року було оголошено конкурс на зайняття посади голови Державної служби геології та надр України, а 16 травня комісія вперше в своїй історії не змогла зібратись на кворум, тоді троє членів комісії уряд терміново відправив у позапланове відрядження. А вже 23 травня конкурсна комісія не змогла обрати переможця. Таким чином було зірвано конкурс, а новий має призначати прем’єр-міністр України, проте така ситуація Володимиру Гройсману на руку. В обхід конкурсу він 24 травня 2017 року призначив виконуючим обов’язки голови Держгеонадр – Олега Кирилюка, людина яка до геології відношення немає ніякого. Попереднє місце роботи керівник Житомирської ДАБІ, якого місцеві ЗМІ охрестили недолюстрованим чиновником, колишній член партії Регіонів.

Робота по-новому (по-вінницьки)

В кулуарах кабміну говорять, що Олег Кирилюк є протеже новоспеченого олігарха Павла Фукса. Коли Кирилюк очолив Держгеонадра, в серпні 2017 року в обхід аукціону він «відписав» Павлу Фуксу 19 газових ліцензій. Такого «аукціону щедрості» в Україні не було!

Разом з Кирилюком в Київ переїхав і Олег Попов, який забезпечує фізичну охорону Кирилюка та будівлі Держгеонадр, а також виконує роль того, хто бере гроші від замовників і передає у вищі кабінети влади. Раніше громадськості Попов запам’ятався як житомирський юрист і відзначився кількома забудовними скандалами в той час, коли Кирилюк очолював Держбудінспекцію Житомирської області. Після цього розпочалось розподілення надр «по-новому». За рік, що при владі нове керівництво Держгеонадр провело тільки один аукціон з продажу спеціальних дозволів, де торгували дозволи на пісок і воду. Це для розуміння – ніщо, тому що пісок і вода дорого не коштує. Найбільш ласі корисні копалини розподіляються через комітет Держгеонадр з питань надрокористування, який видає спеціальні дозволи на видобуток надр в обхід аукціону. А дійсно, навіщо платити в казну, якщо можна заплатити керівництву Держгеонадр: виходить дешевше і дієвіше. Так ціна на отримання спецдозволу на видобуток газу стартує від 300 000 тисяч доларів готівкою, все залежить від запасів родовища. Розподілення йде 50 на 50. Одну частину Кирилюк зі своєю «командою» залишають собі, решту передають на гору Максиму Мартинюку, який є тим самим гаманцем Володимира Гройсмана, що допомагає забезпечувати дану схему.

Така схема влаштовує прем’єр міністра Володимира Гройсмана, тому він і забезпечує недоторканість Олегу Кирилюку, і не оголошує конкурс на зайняття вакантної посади голови Держгеонадр.

Державне агентство автомобільних доріг України (в народі «Укравтодор») не оминула доля стати «маріонеткою» Гройсмана.



Дане управління має максимально негативний імідж в суспільстві, адже стан і якість ремонту українських доріг викликали сумніви в суспільстві незалежно від змін Президента, уряду, складу депутатів Верховної Ради, темпів зростання чи падіння економіки України чи зовнішньополітичного вектору держави.

Позитив додавали слова та обіцянки прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Міністра Інфраструктури Володимира Омеляна, що обговорювали необхідність активного ремонту та будівництва в дорожній галузі останній рік. В 2018 році в Україні на фінансування дорожньої галузі буде витрачено рекордну суму в 50 млрд. гривень! () Проте, через відсутність ефективної та обіцяної прем’єром Володимиром Гройсманом, реформи державної служби в цій галузі, рекордні гроші ризикують бути викинутими на вітер. Чи є в цьому провина та інтерес прем’єра, можна зрозуміти дослідивши детальніше керівників «Укравтодору».

Керівником «Укравтодору» є поляк Славомір Новак, учасник корупційного скандалу, колишній міністр транспорту і водного господарства Польщі і депутат польського сейму. Він був призначений Кабінетом Міністрів України виконувачем обов’язків голови «Укравтодору» 19 жовтня 2016 року, вже після вступу нового ЗУ «Про державну службу».

Виконуючим обов’язки заступника Голови Державного агенства автомобільних доріг України є Олександр Харченко. Він перебуває на цій посаді вже рік. Конкурс по обранню кандидата на посаду, згідно чинного законодавства не проводився. До того ж Харченко вже займав посаду заступника голови «Укравтодору» в 2013 році за указом президента Віктора Януковича, та був звільнений після Революції Гідності в квітні 2014 року. За інсай

Існує декілька типових шляхів до освоєння коштів в «Укравтодорі». По перше це проведення систематичного неякісного «ямкового» ремонту місцевими управліннями. Посадові особи не зацікавлені в якісному виконанні робіт, адже тоді вони втратять можливість «заробляти» гроші від такого ремонту щосезону. По друге – це робота «дружніх» та пов’язаних компаній підрядників та субпідрядників, в усіх сферах дорожнього будівництва, від власне самого виконання робіт до постачання необхідних будівельних матеріалів за завищеними цінами. По третє - освоєння коштів шляхом залучення «іноземних компаній» які виступають суто фасадом. Так на український ринок «заходять» італійські, угорські дорожні компанії, що за певний відсоток від суми, виступають генеральним підрядником будівництва, тоді як реальними виконавцями є «старі-добрі» підрядники. Четвертий варіант – отримання «відкатів» від компаній що прозоро виграли тендер на будівництво чи ремонт певної дороги, шляхом тиску через Технічну раду Укравтодору. Фактично частині компаній доводиться своєрідним чином «купувати квиток» на право ведення робіт.

Узагальнюючи можна зробити наступні висновки, прем’єр-міністр Гройсман, Міністр Інфраструктури Омелян, в. о. голови «Укравтодору» дають численні коментарі ЗМІ та дають обіцянки про революцію в дорожній галузі, а безпосередні кадри-виконавці та схеми освоєння коштів залишаються беззмінними. Безумовно 90% українських доріг потребують ремонту, проте наявні величезні ризики що 46 мільярдів гривень будуть уміло «освоєні». Для прикладу це сума дорівнює 1/4 бюджету України на оборону в час війни.

Державна служба геодезії, картографії та кадастру України



Ще одна потужна область де «успішно впроваджується» реформа Державної служби це Державна служба геодезії, картографії та кадастру. Востаннє ця служба мала повноцінного керівника в 2016 року. Ним був протеже, Володимира Гройсмана – Максим Мартинюк, який зараз обіймає посаду Першого заступника Міністра аграрної політики та є виконувачем обов’язки Міністра аграрної політики.

Після підвищення Мартинюка Держгеокадастром керували виключно «виконуючи обов’язки». Конкурс на обрання голови органу не проводився та не оголошувався. Виконуючим обовязки було призначено Олега Цвяха. Протримався він на посаді трохи більше року та був звільнений після палкої дискусії на Раді регіонального розвитку, 24 жовтня 2017 року. () Тоді президент Петро Порошенко відкликнувся на заклики бізнесу «не вставляти палиці в колеса» та публічно заговорив про корупцію в Держгеокадастрі.

Щоправда, результату це особливого не дало. Замість звільненого Цвяха виконуючим обовязки було призначено Колотіліна Олександра Констянтиновича, а реальне керівництво та вплив в Держгеокадастрі залишається в руках ставлениці Гройсмана та Мартинюка, першій заступниці Голови служби, Шемелинець Людмили Миколаївни.

Для початку розглянемо кадрову політику – Максим Мартинюк зростає по кар’єрній драбині послідовно до посад Володимира Гройсманома, слідом за ним з ДАБІ до Держгеокадастру рухається Шемелинець та займає посаду першого заступника голові відомства. Уникає звільнення через скандал зі Цвяхом та фактично управляє земельною галуззю в Україні в переддень розпіареної та анонсованої Гройсманом земельної реформи.

Людмила Шемелинець має сумнівні періоди в своїй біографії, в 2008 році вона безуспішно балотувалася до Київради від Партії регіонів за партійним списком, обіймаючи посаду заступника директора КП «Київ благоустрій», а в 2011 році працювала на платній основі помічником депутата Верховної Ради України Баранова-Мохорта Сергія Миколайовича, який відзначився голосуванням за «мовний» закон Ківалова-Колесніченка.

Тож керівництво Державної служби геодезії та картографії має керівництво призначене поза умов визначених ЗУ «Про державну службу». Виконуючий обовязки голови Держгеокадастру займає цю посаду вже 6 повних місяців, конкурс на зайняття вакантної посади не оголошується та не проводиться. Реальним керівником та куратором Держгеокадастру являється перший заступник голови Шемелинець Людмила Миколаївна.

Жодної анонсованої реформи державної служби, Держгеокадастру та галузі не проводиться, натомість існує схема при якій при оформленні земельної ділянки землі знаходяться «відмазки» і людину перенаправляють до приватної фірми, яка готова вирішити проблемні питання з документацією за грошову винагороду. () Традиційною практикою є базування таких фірм поблизу обласних управлінь Держгеокадастру.

Найбільш критичними питаннями в роботі Державної служби геодезії, картографії та кадастру є дерибан землі державного резерву України, схема видачі землі ряженим під «АТОшників» гастролерам без черги, замість людей що роками стоять в черзі на отримання землі згідно Конституції України.

Типовою є ситуація коли дані дії здійснюються під конкретних замовників, це є добре зрежисованою виставою, в якій задіяні «нужденні» та працівники регіональних управлінь Держгеокадастру. Ціна за гектар землі в такій схемі стартує від 500-700 доларів і мова йде про землі придатні для ведення господарської діяльності чи рентабельні для комерційного будівництва. Активно здійснюється тіньовий розпродаж земель державних установ та організацій, що отримали їх «в спадок» від Радянського Союзу.

Особливої уваги в цьому заслуговує розпил земель Національного університету біоресурсів і природокористування України, що володів та володіє величезними обсягами ласих шматків землі неподалік Києва та по всій Україні. Дані дії проводяться під безпосереднім наглядом Людмили Шемелинець, адже вона крім посади, має прямий зв'язок з НУБІПом, так як її чоловік – Шемелинець Іван Іванович, є доцентом Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Також критичним є питання використання землі Національної академії аграрних наук України, яка за останньою інформацією володіє 400 тис. гектарів землі. Площа земель якими володіє НААНУ стрімко зменшується, якщо в 2013 році вона володіла 450 тис. га землі, то в 2017 академія втратила 10 частину своїх земель. Цю землю Національна академія аграрних наук передала китайському агрохолдингу Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu наприкінці 2017 року землю терміном на 49 років.

Цікавим Академія аграрних наук входить до трійки найбільших землекористувачів України, проте призначення використання 40% землі є достеменно невідомим. Подібні дії були б неможливі без погодження та прикриття Державної служби геодезії, картографії яка є центральним та головним органом влади в земельній сфері.

Нещодавно Володимир Гройсман заявив про намір балотуватися в президенти. Скоріше за все, його президентські амбіції доведеться оплачувати нам з вами, з власної кишені. Урядові експерти вважають, що КМУ повертає схему виведення родовищ з держвласності. Мінекології заперечує (змінено) http://nashigroshi.org/2018/03/14/u-hrojsmana-pove...
Змінено заголовок і додано коментар Міністерства екології та природніх ресурсів)

Кабінет міністрів дозволив власникам спеціальних спецдозволів на користування надрами залучати інші юридичні особи до робіт на ділянці шляхом входження до їх статутного капіталу.

Відповідну постанову про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету міністрів від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, уряд прийняв на засіданні 14 березня.

Документ було підготовлено Міністерством екології та природних ресурсів. Передбачено внесення змін до порядків проведення аукціонів з продажу спецдозволів та видачі цих документів.

Серед нововведень – доповнення до пункту 17 Порядку надання спецдозволів на користування надрами, який було затверджено урядом ще в 2011 році. Прийнята урядом постанова тепер дозволяє надрокористувачу ставати співвласником іншої фірми, яка буде залучена для роботи на його родовищі. Відповідні зміни у діяльності користувача будуть внесені до спецдозволу.

В пояснювальній записці Мінекології не пояснило причини та прогнозовані наслідки цього нововведення до Порядку видачі спецдозволів (текст нижче).

Натомість урядові експерти розкритикували ініціативу міністерства. В експертному висновку вказано, що запропонована норма передбачає передачу спецдозволу шляхом внесення змін до статутного капіталу іншій юридичній особі з подальшим «розмивом» (зменшенням частки попереднього власника). Експерти вказали, що таким шляхом в 2004 році з державної НАК «Надра Україна» було виведено понад 20 спецдозволів.

Також експерти заявили, що ініціатива Мінекології суперечить Порядку видачі спецдозволів, бо цим документом заборонено дарувати, продавати або в інший спосіб змінювати його власника. В тому числі вносити до статутних капіталів створюваних юросіб або вносити як вклад у спільну діяльність.

Крім того, урядові експерти відмітили, що Мінекології проігнорувало рішення наради за участі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана щодо розвитку газовидобувної галузі, яка пройшла восени в Полтаві. На нараді було схвалено рішення про видачу спецдозволів державній ПАТ «Укргазвидобування» без проведення аукціонів. Але це рішення не було включено до запропонованих Мінекології змін щодо видачі спецдозволів. Натомість була повернута стара схема віджиму держави від родовищ.

Серед інших нововведень – застосування принципу «мовчазної згоди» при видачі спецдозволу або продовження його дії та встановлення чітких строків видачі цього документа.

Пояснювальна записка Мінекології:

Повний текст висновку урядових експертів:



Коментар Міністерства екології та природніх ресурсів



14 березня 2018 року Уряд ухвалив Постанову про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 30 травня 2011р. № 594 та 615.

Ця постанова, розроблена Мінприроди, спрямована на дерегуляцію та лібералізацію діяльності надрокористувачів у процесі отримання ними дозволів на користування надрами. Зокрема, актом передбачено введення електронної подачі документів для продовження чи отримання дозволів, що пришвидшить процедуру погодження в обласних радах та Мінприроди. Також ухвалена постанова встановлює строки інформування надрокористувача про прийняте рішення стосовно надання строку дії дозволу чи отримання нового. Визначено чіткий термін для видачі самого примірника дозволу, що дає змогу уникнути необґрунтованого затягування видачі документа.

Щодо «розмиву» юридичних осіб надрокористувачів.

Редакцією, схваленою Урядом, визначено, що норма про внесення змін до дозволу в частині участі юридичної особи надрокористувача в іншій юридичній особі жодним чином не розповсюджується на підприємства державного сектору економіки.

Наводимо зміст підпункту 9 пункту 17:

«Участь юридичної особи надрокористувача (крім суб’єкта господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого не менш як 50 відсотків належить підприємству та/або господарському товариству, частка держави в статутному капіталі якого становить 100 відсотків) в юридичній особі з метою продовження діяльності на наданій йому в користування ділянці надр за таких умов: частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі юридичної особи в якій юридична особа надрокористувача бере участь, становитиме не менш як 50 відсотків; дотримання обмежень, встановлених частиною шостою статті 16 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №, ст. 340); відсутність в надрокористувача на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу боргу із сплати рентної плати за користування надрами; наявність інформації про відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), який було проведено не пізніше ніж за 6 місяців до дати подання заяви про внесення змін до дозволу».

Власне, правкою, запропонованою Мінприроди, і був цей пункт.

Підприємства державного сектору економіки захищено від виведення їхніх спецдозволів у приватну власність, що цілком відповідає статті 16 Кодексу про надра.

Щодо можливості відчуження спецдозволів.

Акцентуємо, що ухвалена постанова не передбачає дарування, продажу чи відчуження спецдозволів у інший спосіб.

У постанові від 2011 року, дійсно, існувала норма, яка дозволяла відчужувати дозволи державних підприємств шляхом заснування ними нових юридичних осіб. Таке заснування передбачало зміну власника спецдозволу, а це прямо забороняє Кодекс про надра. У запропонованій редакції надрокористувач продовжує володіти отриманим спецдозволом, не маючи права його відчужувати, навіть за участі в юридичній особі надрокористувача іншої юридичної особи.

При цьому таке внесення змін можливо лише 1) при відсутності в надрокористувача боргу із сплати рентної плати за користування надрами; 2) дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Мінприроди також внесло застереження до процедури погодження внесення змін до дозволу. Тепер Мінприроди погоджує внесення змін до дозволу перед ухваленням Держгеонадрами відповідного рішення.



Щодо виконання доручення Прем’єр-міністра України

Зазначаємо, що проект Постанови підготовлено на виконання доручення Прем’єр-міністра № 8072/0/1-18 за підсумками наради під його головуванням від 28 лютого. Доручення Прем’єр-міністра стосувалося виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2017 та Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/9487/17. Повідомляємо, що Робочою групою з питань надрокористування при Мінприроди опрацьовується проект документа щодо рівного доступу всіх учасників ринку, незалежно від форми власності, до отримання спецдозволів як через аукціони, так і без них. Вичерпний перелік підстав отримання дозволу без аукціону визначений п.8 постанови №615.

Стосовно необхідності видачі нових спецдозволів ПАТ «Укргазвидобування» за процедурую «без аукціону».

Станом на сьогодні компанія не користується чвертю отриманих спецдозволів, наданих цьому підприємству. Відбувається неефективне користування надрами, не виконуються затверджені програми робіт. Ці дозволи є так званими «сплячими», тобто на ділянках взагалі не здійснюється діяльність. Водночас родовища є заблокованими для можливості їх освоєння іншими надрокористувачами. В цьому випадку вважали б коректнішим говорити не про «повернення старих схем віджиму держави від родовищ», а про необхідність залучення до надрокористування ефективних сумлінних господарників.

Інформуємо, що постанова № 615 не передбачає, що дозвіл без проведення аукціону може бути надано підприємству, яке не виконує програми робіт на тих ділянках надр, на користування якими йому вже надано дозвіл.

Таким чином, ухвалена постанова створює рівні прозорі можливості для надання дозволів усім учасникам ринку.

У контексті ПАТ «Укргазвидобування» також можна апелювати до статті 27-ї Закону України «Про нафту і газ», яка визначає однією з підстав анулювання спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами ситуацію, коли користувач нафтогазоносними надрами без поважних причин протягом 180 календарних днів з моменту початку строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не приступив до користування ними.

Також законодавство встановлює, що за процедурою «без проведення аукціону» спецдозвіл не може бути виданий суб’єкту господарювання, який не виконує зобов’язання про надання дозволу надрокористуваня на інше родовище.

Щодо «головної внутрішньої суперечності» постанови № 615.

Мова йде про філологічну термінологію, яка допускає паралельне вживання термінів «родовище» та «ділянка надр».

Щодо нововведення принципу «мовчазної згоди» при наданні дозволів або їх продовженні.

Норма щодо «мовчазної згоди» при наданні дозволів або їх продовженні

не була змінена з 19 січня 2016 року.

Мова йде про збільшення граничного строку для вирішення питання допуску претендента до участі в аукціоні з продажу спецдозволів, який до цього часу не узгоджувався із строком, який надавався заінтересованим органам (правоохоронним та фінансового моніторингу) для надання інформації стосовно претендента чи часу з якого можна вважати (при відсутності відповіді від вказаних органів), що в претендента відсутні порушення.

Щодо реалізації Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Закон ухвалений 18 червня 2017 року, введений в дію 18 грудня 2017 року. Верховна Рада України надала заінтересованим суб’єктам півроку на приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами нового природоохоронного законодавства, ухваленого на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Станом на сьогодні Мінприроди забезпечує проходження процедури ОВД для вже понад 200 суб’єктів господарювання (у Польщі її проходять понад 1500 суб’єктів на рік). Проте надрокористувачів серед учасників ОВД – менше 10%. Мінприроди зробило крок назустріч підприємцям і надало можливість провести передбачені законом процедури ОВД без зупинення діяльності.

Шануючи беззаперечне право свободи слова та повагу до журналістських стандартів та етики, акцентуємо на праві громадян мати всебічну правдиву інформацію, просимо врахувати викладену інформацію у публікації видання. Очікуємо на відповідні зміни у тексті публікації.

Користуючись нагодою, дозволимо ще кілька тез щодо проблем надрокористування в Україні. За понад чверть століття не було здійснено жодних спроб лібералізувати галузь. У Мінприроди вже розроблено вдосконалення системи надрокористування в Україні, наразі мова йде про якісно новий порядок розпорядження геологічною інформацією. Мінприроди підготувало документ, який відкриває доступ до усієї геологічної інформації, в тому числі і тієї, що належить державі. Такий крок є обов’язковою передумовою для врегулювання питання випадків отримання спецдозволів на користування надрами без процедури аукціону шляхом так званої «апробації», що так хвилює надрокористувачів нафтогазового сектору. Також повідомляємо, що перший пакет змін у надрокористуванні, в тому числі і напрацювання по зміні постанови №615 було публічно презентовано та обговорено з усіма зацікавленими учасниками ринку, про що міститься відповідна інформація на офіційному сайті Мінприроди https://menr.gov.ua/news/31745.html

Щодо діяльності Мінприроди часів Януковича та порівняння його з сьогоденням, то таке порівняння є відверто образливим для команди Мінприроди. Звертаємо увагу, що саме за особистої ініціативи Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака Мінприроди оскаржено рішення, якими надано можливість незаконному вилученню з державної власності майна, розташованого в урочищі «Межигір’я». Майно повернуто до державної власності. Наразі – це прецедент у поверненні майна, розкраденого за «темних часів».