Будинок пансіону Чернігівської чоловічої гімназії

В кінці XVIII на початку XIX століття на Чернігівщині жив відомий благодійник Осип Степанович Судієнко - поміщик із села Очкине Новгород-Сіверського повіту (нині Середино-Будського району Сумської області). Осип був самотнім, однак мав позашлюбного сина Михайла, який народився в 1802 році від кріпосної, що служила у його маєтку. На початку 1804 року Осип Степанович вирішив усиновити його і звернувся з цим до Державної ради Росії. При цьому він пообіцяв, що у разі позитивного вирішення його питання він пожертвує на користь малоросійських училищ або інших богоугодних закладів сорок тисяч рублів.

Державна рада задовольнила прохання О.С. Судієнка і 30 травня 1804 року «в уважение значащего пожертвования, приносимого им на пользу общую» прийняла рішення «даровать воспитаннику его право дворянства, с дозволением ему принять фамилию Судиенкова и быть, по желанию его, наследником благоприобретенного его имения».

На знак подяки Осип Степанович перерахував на користь малоросійських училищ 44895 рублів 10 копійок. На початок 1834 року пожертвувана Осипом Степановичем сума зросла за рахунок процентів до 180000 рублів, а 1840 року до 200000 рублів. Вона була в розпорядженні Міністерства народної освіти і на підставі розпорядження Комітету міністрів Росії від 16 квітня 1840 року була поділена на дві рівні частини. Одна з них була направлена на будівництво благородного пансіону при Чернігівській гімназії, а інша - на будівництво благородного пансіону при Полтавській гімназії. Крім зазначеної суми, на будівництво благородного пансіону при Чернігівській гімназії були передані пожертвувані в 1838 році сином Осипа Степановича Михайлом 30000 рублів.

Однак зазначених коштів не вистачало на будівництво благородних пансіонів, і тому чернігівське та полтавське дворянство в 1844 році прийнято рішення про збір на ці цілі із власних доходів поміщиків по одній з четвертиною копійки сріблом за кожного кріпосного селянина.

Після зібрання коштів, о 9 годині ранку 25 червня 1850 року, розпочалось урочисте закладення приміщення благородного пансіону при Чернігівській гімназії, яке супроводжувалось літургією в Спасо-Преображенському соборі та урочистою ходою від собору до місця майбутньої будівлі.

Через чотири роки після цього приміщення пансіону було збудовано і заселено гімназистами. Однак вже з 1 січня 1866 року пансіон був закритий, а його приміщення викуплено гімназією і поступово пристосоване для розміщення навчальних класів.

Зараз в будинку міститься спортивна школа.