Пам’ятник засновникам Києва

У Печерському районі міста Києва, на Дніпровський набережній, в Наводницькому парку знаходиться пам’ятник засновникам Києва. Ними, за старовинною легендою, описаною ще у Повісті Минулих Літ, пера Нестора Літописця, являлись три брати-воїни, Кий, Щек та Хорив. Також розповідають, що з ними прийшла і їхня сестра – Либідь. Власне, ця скульптурна група офіційно носить саме її їм’я – «Летюча Либідь».

Пам’ятник було встановлено у 1982 році і приурочено до 1500-річчя з дня заснування Києва. Наскільки це датування відповідає дійсності – до сьогодень точаться суперечки між фахівцями-істориками і просто зацікавленими особами. Точно таким же відкритим питанням залишається історична достовірність існування братів та сестри. З одного боку, назви київських гір та невеличкої річки, які носять їх імена, мусили б підтвердити оповідку давнього літописця, проте, має місце досить аргументована гіпотеза, що як раз першими виникли самоназви, які згодом обросли героїчною міфологією.

Тим не менш, така легенда існує і має багатьох поціновувачів. Саме вона, на початку 1970-х років надихнула відомого українського скульптора, Василя Захаровича Бородая, автора багатьох відомих проектів, серед яких найбільш знаний – Батьківщина-Матір у Києві. Спершу він виробив дві невеличкі настільні копії, як подарунок Л. І. Брєжнєву та В. В. Щербицькому. Вони настільки сподобались радянським керманичам, що було вирішено зробити повноцінну скульптурну групу. Щоправда, місце спершу обрали вкрай невдале – на А-подібному пілоні Московського мосту, де її рано чи пізно зірвали б сильні вітри, що часто дмуть у тому районі. До того ж, знизу дивитися на пам’ятник виявилось страшенно незручно – для ілюстрації цього, нагорі спорудили фанерний макет в натуральну величину. Локацію одразу визнали невідповідною і обрали набагато більш компліментарне розташування – на мальовничих дніпровських схилах, де вона є і зараз.

Над проектом і його реалізацією працювали разом, власне, автор ідеї – В. З. Бородай та архітектор Микола Михайлович Фещенко.

Композиція виконана з кованої міді, 3, 8 м заввишки та 9 м завдовжки. Сама скульптурна група складається з трьох чоловічих фігур, у повному воїнському обладунку, з різною зброєю в руках, які стоять у довгому пласкому човні. На кормі, розкинувши руки назустріч вітру, також навстоячки, летить їхня сестра, за її спиною розвивається короткий плащ. Задля досягнення ефекту якнайбільшої летючості, стрімкості, Василь Бородай у своїй роботі використовував саме мідь, яка є більш легким металом, порівняно з традиційною бронзою. Постамент, що тримає човен виконано з шліфованого граніту, обабіч розміщено неглибокий басейн, наповнений водою у теплу пору року. В 2007 році ділянку навколо пам’ятника реконструювали і привели до ладу, а в 2010 провели ще одні вимушені роботи по відновленню – обвалилась задня частина пам’ятника з фігурами братів. Наразі все ціле і знаходиться у відмінному стані.

Як і будь-яке історично-легендарне місце, це також помалу обросло деякими цікавими забобонами. Наприклад, якщо молодята після церемонії в РАГСі приїдуть сюди, вони обов’язково мають стати спинами до човна і спробувати, не повертаючись, закинути у нього букет квітів. У разі, якщо це вдалось з першого разу – подружнє життя обіцяє бути вдалим і приємним. Хтозна, можливо, під вагою багато численних букетів човен і не витримав у 2010 році?

Цей витвір мистецтва дуже популярний серед киян і гостей столиці України, а герої, зображені на ньому заслужили навіть власної копії. Відтак, у 2001 році, на Майдані Незалежності було встановлено ще один монумент засновникам міста Київ, у фонтані і дещо іншої композиції, яка також заслуговує на увагу. Отже, всім, хто цікавиться скульптурним доробком, можна порадити тільки оглянути обидва пам’ятники для того, щоб скласти свою власну, незалежну думку.