Розмова з гвардійським медиком у Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу він відзначається щорічно.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему. Це важлива нагода для підняття поінформованості широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу та людей, які живуть з таким діагнозом.
Про важливість знання, що являє собою вірус імунодифіциту, який призводить до захворювання СНІДом, про шляхи передачі та запобігання інфікуванню розповідає санітарний інструктор однієї з військових частин Нацгвардії Зоряна Блонська.
«Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість вважає, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД, - зазначає медик. - Отже, що таке ВІЛ-інфекція? Це одне з хронічних вірусних захворювань, викликане вірусом імунодефіциту людини, що призводить до глибокого порушення імунної системи, яке визначають медичним терміном «імунодефіцит». Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається антиретровірусна терапія і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя».

Проте, як свідчать реалії, соціальні контакти з ВІЛ-позитивними і сьогодні супроводжуються міфами та безпідставними страхами інфікування. Аби уникнути цього, необхідно знати й пам’ятати, як передається ВІЛ.
«Існують наступні шляхи передачі ВІЛ-інфекції, - підкреслює пані Зоряна. – Це статевий, парентеральний, тобто через шприц, через кров та інші біологічні рідини (при переливанні інфікованої крові або її компонентів, при використанні крові, шприців або інструментів, інфікованих ВІЛ, при пересадці інфікованих органів, , інфікування через пошкоджену шкіру або слизові оболонки людей, які контактують з кров’ю та деякими іншими біологічними рідинами людей, які живуть з ВІЛ), а також - від матері до дитини під час вагітності та пологів і при природному вигодовуванні.»

Медики наголошують, що ВІЛ- інфекція не передається побутовим шляхом: Всі види побутових контактів із ВІЛ-позитивними людьми не можуть призвести до інфікування ВІЛ. ВІЛ-інфекція не може бути перешкодою спільному проживанню, використанню предметів побуту, посуду та ін. Всі види побутових контактів – рукостискання, дотики, обійми є цілком безпечними. Інфікуватися неможливо також через повітря (зокрема при чханні та кашлі), при купанні у воді, через ручки дверей, крани, унітази, через спортивне знаряддя, через гроші, при укусах комах або тварин.

«Варто зазначити, що в зовнішньому середовищі вірус імунодефіциту є досить нестійким, - розповідає фельдшер. – Так, в сухій плямі крові, яка містить ВІЛ, активність вірусу зникає протягом кількох діб; ВІЛ швидко гине при використанні дезінфекційних засобів, ультрафіолетового випромінювання, а при нагріванні вище 56 °С вірус втрачає активність вже через 30 хвилин».

Тож, пам’ятаймо: поінформований – значить озброєний!
Всім – міцного здоров’я!