Можна лікувати без ампутацій, але заважає бюрократія і корупція – лікар

Брюссель-Гент – Знизити рівень ампутацій у військових, які отримали важкі травми на війні, можна було б завдяки новітнім технологіям лікування ран. Лікування ран виросло в окремий напрямок медицини в Бельгії. У цій країні володіють такими технологіями, які залишаються практично незнаними в Україні. Вони дають змогу лікувати рани вдвічі-тричі швидше. Через війну бельгійський досвід, як ніколи, став би у пригоді українським медикам, переконаний лікар Ігор Вітенько, який вже 16 років працює в Бельгії. Але через бюрократію та корупцію перенести цей досвід швидко в Україну практично неможливо, наголошує лікар.

За час війни завідувач відділення лікування ран у клініці бельгійського міста Гент Ігор Вітенько місяць пропрацював у Центральному військовому шпиталі Києва.

«За цей місяць ми не провели в шпиталі жодної ампутації, післятравматичної чи післяопераційної. Ми змогли врятувати кожну ногу, кожну кінцівку, використовуючи спеціальний перев’язочний матеріал та вакуумну терапію», – розповідає лікар.

80-90% ран можна вилікувати – бельгійський фахівець

Бельгійський спеціаліст із лікування ран Крістоф Баллью має досвід роботи як у цивільних, так і військових шпиталях: «Від 80 до 90 відсотків ран можуть бути вилікувані без ампутацій та перетворення їх на хронічні. Але якщо після шести тижнів лікування вони не заживають, то пацієнта треба спрямовувати до спеціалізованого центру з лікування ран».

Окрім посттравматичних ран, велика проблема – рани, які виникають як ускладнення від цукрового діабету. В Україні у 60-70% випадків людям ампутують уражені стопи. У Бельгії цей показник – 14%, наводить такі порівняльні дані Ігор Вітенько.

Вакуумні помпи використовує кожна лікарня Бельгії, в Україні – 1% клінік

До прикладу, у цій країні почали використовувати мініатюрні вакуумні помпи. Як пояснює лікар, вони можуть ще більше пришвидшити лікування різних ран.

«Коли багато людей отримують поранення на фронті, використання таких вакуумних помп дає змогу втричі пришвидшити повернення людини на робоче місце чи повернення солдата до лав війська. З таким лікуванням він також може почати працювати в штабі чи в якомусь іншому місці, навіть маючи ту рану», – зазначає лікар.

Вакуумні помпи – базовий інструмент для лікування ран у Бельгії. В Україні його використовують лише близько одного відсотка лікарень. Ці методи допомогли бельгійцям на 50% скоротити кількість ампутацій, розповідає підприємець Гарун Вереекен (Бельгія). Він займається розробкою та виробництвом сучасних вакуумних помп.

«Колись ми починали із величезних помп, які живилися з розетки. Потім розробили менші, які працюють на батарейках», – пояснює він.

Лікування ран старими методами коштує 700 євро на день, новими – 40 євро

Один день лікування рани в шпиталі в Бельгії коштує 700 євро. А за умови використання сучасних підходів – 40 євро, наголошує Крістоф Баллью. Так могло б бути й в Україні. Але на заваді поширенню кращого європейського досвіду – корупція й бюрократія, розповідає Ігор Вітенько. Так, щоб відкрити центр із лікування ран у Бельгії потрібно два тижні.

Крістоф Баллью зауважує, що процедура реєстрації клініки не є складною: «Відкрити такий центр із лікування ран доволі просто. Для цього не потрібно навіть отримувати окрему ліцензію. Ви просто маєте довести свою ефективність та кваліфікацію».

В Україні ж ані війна, ані обіцянка реформ процесу не прискорюють. Так, в Івано-Франківську вже півтора року колега Ігоря Вітенька не може відкрити кабінет із лікування ран за бельгійськими стандартами. І навіть на реєстрацію окремого приладу потрібен рік.

«Для того щоб зареєструвати таку помпочку в Україні, мабуть, потрібно витратити рік часу, якщо не більше, і досить великі суми для того, щоб її зареєструвати й отримати ліцензію. Хоча на кожному апараті є ISO сертифікат. Україна має договір із Євросоюзом про взаємне визнання сертифікатів, і не потрібно кожного разу робити ці всі повторні дослідження», – розповідає Ігор Вітенько.

Для реєстрації сучаснішого типу пов’язок в Україні йому довелося обійти сім інстанцій: «Є єдине вікно, де можна здати документи. Там сидить людина, вона мені каже, що помилок немає в них і документи приймають. Але чомусь через два-три дні, коли я телефонував туди, а це було важко зробити, мені довелося купити номер мобільного чиновниці, бо слухавка стаціонарного номеру в них, як правило, лежала збоку, то мені казали виправляти помилки. Я їм казав, що поставлю розкладушку й буду там ночувати у них, щоб безконечно виправляти помилки».

Радіо Свобода запитало українського міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі просто на виході з Єврокомісії, де він розповідав про реформи в медицині, чому його відомство не сприяє лікарям у царині гнійної хірургії. Саме до неї належить лікування ран.

Він відповів: «Ми будемо вітати такі проекти, і з чим потрібно, будемо допомагати. Я цього не знав. Якщо Ви можете дати мені його контакт, ми самі з ним сконтактуємо».

За місяць, що минув відтоді, ніхто з українського міністерства так і не передзвонив. Тим часом потрібно якнайшвидше налагоджувати навчання українських лікарів і медсестер сучасним методам лікування ран, наголошує Ігор Вітенько. Вже сьогодні комусь можна було б врятувати руку чи ногу, якби ті процедури, на які в Бельгії витрачають тижні, в Україні досі не тривали б роками й не супроводжувалися корупцією.