Буданів

Буда́нів — село в Теребовлянському районі Тернопільської області. До 1946 року називався Будзановим. Центр сільської ради, якій підпорядковане також село Папірня.

У 2002 році населення становило 1724 особи
Історія

Поблизу Буданова виявлено поселення трипільської та давньоруської епох, а також знайдено римські монети ІІ століття нашої ери.
Ранній період

Вперше згадується у 1549 році, коли король Сигізмунд II Август дозволив дружині воєначальна і галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині із Золотників дідичне село Скоморохи на Будзанів. Проте Скоморохи залишилися, а містечко почали будуватися трохи північніше.

Гористий рельєф місцевості не міг не привабити поселенців. На одному з пагорбів біля 1550 р. галицьким воєводою був побудований дерев'яний замок. На початку XVII ст. власники Будзанова збудували на місці старого дерев'яного замку кам'яну фортецю. 1631 замок перейшов у володіння О. Сємінського, потім — до родини Лєвочинських. Восени 1648 року міщани-українці взяли участь у повстанні проти польської шляхти. Після нападу турків у 1675 р. замок лежав в руїні. У 1765 р. коштом Євстахія та Марії Потоцьких частину замкових мурів було перебудовано на костел.
Австрійський період
У 18 столітті місто відродилося — в цей час щороку у ньому відбувалося 12 ярмарків. 1771 року від холери загинула значна частина мешканців. У 1889 році було засновано ткацьку школу. У 1900 році населення становило 5601 особа.
Польський період

До 1939 року у містечку діяли товариства «Сокіл» (1903), «Просвіта», «Луг», а також народний дім.
Радянський період

1940 року радянська влада надала Буданову статус села, хоча й було утворено Буданівський район з центром у Буданові, що 1959 року ввійшов до складу Теребовлянського району.

У 1954—1955 роках в селі діяла національно-патріотична організація «Молода Україна» під керівництвом В. Крушельницького.

Село згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 151.
Пам'ятки

У селі є костел 1765 року (нині там — психіатрична лікарня) і монастирські келії 18 століття, мурована Церква Великомученика Георгія 1852 року, колишня синагога, капличка УГКЦ 1992.

Встановлено 2 хрести на місці колишніх церков, 3 хрести на честь скасування панщини.

У Буданові, поруч з Будинком культури, є кладовище радянських воїнів. На кладовищі — 42 могили, з яких 29 — братські, 12 — індивідуальні. При вході пам'ятник — скульптура воїна на постаменті[3]. У 1968 було споруджено пам'ятник воїнам-односельчанам, полеглим у німецько-радянській війні, 1990 року насипано символійчну могилу з написом «Вічна слава Героям!», встановлено 3 меморіальні дошки воїнам-інтернаціоналістам.

На Замковій горі, на одній з могил донедавна стояв дерев'яний хрест, на якому була таблиця з написом: «Тут поховані оборонці віри від турків і татар (1575 p.)».
Соціальна сфера

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, з 1959 професійне технічне училище, будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад освіти, ветеринарна лікарня, психіатрична лікарня, цегельня, 3 кар'єри, селянська спілка.