Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990 р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989 р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається урочини випускників шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.

На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це — ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.

Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т. Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, композитора М. Лисенка, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. В роки першої світової війни режисер Лесь Курбас організовував славнозвісні «Тернопільські театральні вечори». В різні часи у нашому місті перебували П. Куліш, І. Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, В.Гнатюк, О.Довженко, І.Багряний, П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко, О.Гончар.

Театральне життя на Тернопільщині узагалі пов'язане із існуванням у XVIII — на початку XIX століть у палацах та давніх замках поміщиків, графів так званих «маєткових театрів» з обладнаними залами, сценою, наявністю малого оркестру, хору з обдарованих панщизняних селян і освіченого диригента. Такі «маєткові театри» були в Золотому Потоці та Вишнівці. Палац у Вишнівці, де був «маєтковий театр», зберігся до наших днів.

29 березня 1864 почав уперше свою діяльність професійний західноукраїнський театр товариства «Бесіда». Він показав десятки вистав у Львові, Перемишлі, Коломиї, Станіславі, Самборі та Чернівцях і на 15-му місяці свого існування прибув на Тернопільщину. 10 червня 1865 року на вулицях Тернополя були розвішані театральні афіші за підписом режисера О. Бачинського. Вони сповіщали: «Товариство українського народного театру зі Львова поставить в місті Тернополі 20 драматичних творів». Кореспондент львівської газети «Слово» з цього приводу повідомляв, що тернополяни з великою радістю очікують дорогих гостей, небачених ще на галицькім Поділлі професійних артистів. На той час у Тернополі вважали щасливою людиною того, хто бачив у Львові вистави театру. Так безсмертна опера «Наталка Полтавка» І. Котляревського стала першою постановкою професійного театру в Тернополі. Вистава справила сильне враження на глядачів, всі подивляли талановиту і природну гру артистів Т. Бачинської в ролі Наталки та Г. Моленцького в ролі Макогоненка. Зал був переповнений міщанами, інтелігенцією. Були селяни з близьких сіл. В інших ролях виступали: Богданівна — Терпелиха, Вітошинський — Петро, Стефанів — Микола, Бачинський — Возний.

З успіхом пройшли тоді вистави п'єс Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці», «Маруся» (інсценізація повісті), «Щира любов», а також постановка драми Ю. Коженьовського «Верховинці».

Видавнича справа

В Тернополі базуються близько 30 видавництв. Видавнича справа у Тернополі є однією з найрозвинутіших в Україні.

Найбільші видавництва:

  • «А-Прінт»,
  • «Астон» — діє з 1991. Спеціалізується на виданні навчально-методичної літератури для учнів, студентів та педагогів. Книги відзначені на обласних та всеукраїнських оглядах-виставках і конкурсах[14],
  • «Богдан»,
  • «Горлиця»,
  • «Джура»,
  • «Діана плюс»,
  • «Збруч»,
  • «Лібра терра»,
  • «Лілея»,
  • «Мандрівець»,
  • «Підручники & Посібники»,
  • «Сорока білобока»,
  • «Яблуко».


Видають головно підручники, дитячу, краєзнавчу, наукову літературу, перекладні твори, книги місцевих авторів тощо.

1910 у Тернополі вперше в Україні був виданий альманах «Русалка Дністрова», який підготували і надру­кували в Будапешті 1837 діячі «Руської трійці». Окрім того, у 1930-ті в Тернополі виходили альманахи «Сяйво», «Чар-зілля».

1957 випущено «Тернопільський альманах». Журнал «Тернопіль» видав літературні додатки альманахового типу «Тернопільщина літературна» (1991-92); Галицько-Волинське братство — А. «Курінь»; т-во «Меморіал» ім. В. Стуса — А. «Зродились ми великої години».

Тернопільський Пласт

Тернопільська Станиця пласту знаходиться на вулиці Федьковича, 11. У станиці близько 300 пластунів і пластунок, 8 юнацьких куренів, 2 новацькі гнізда. Щороку пластуни тернопільської станиці організовують близько ста заходів. Щороку організовуються станичні і курінні табори.

Музеї

Тернопільські музеї:

  • Тернопільський краєзнавчий музей;
  • Тернопільський обласний художній музей;
  • Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів;
  • міська картинна галерея;
  • Музей Івана Пулюя.


У 2010 році розпочала свою роботу робоча група зi створення обласного музею Тараса Шевченка. У майбутньому історично–культурному закладі буде зібрано, зокрема, всі матеріали, пов’язані з перебуванням Кобзаря на Тернопільщині у 1846 році (у складі Археографічної комісії на Волині), присвячені йому твори місцевих митців як минувшини, так і сьогодення, взагалі обліковано й узагальнено всі документи, пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, що зберігаються зараз у фондах обласних державного архіву та краєзнавчого і художнього музеїв. Музей має розміститися в історичному будинку у самому центрі міста на бульварі Шевченка, де зараз розташовується обласна бібліотека.

Виставки

Місцями організації пер­ших виставок у Тернополі, що мали громадський резонанс, стали Міський (нині Старий) парк і зал ремісничого товариства «Ґвязда». 26 вересня — 2 жовтня 1884 на території парку відбувалася Крайова бджільничо-городницька виставка, для якої спорудили спеціальний павільйон;

У липні 1887 в Міському парку — друга Крайова етнографічна виставка. Були представлені: знаряддя та обладнання, їжа й напої, одяг і взуття, предмети, пов'язані з народними обрядами та звичаями, вироби народного мистецтва. До організаційного комітету входили В. Федорович (голова), О. Барвінський, В. Боберський, Г. Федорович та ін. На відкриття В. приїхав архікнязь Рудольф Габсбург, який високо оцінив культуру, побут і традиції українців. Тернопільський фотограф А. Сількевич виготовив фотоальбом із 50 світлин; час­тина з них зберігаються в ТОКМ.

29 травня — 4 черв­ня 1905 біля Міського парку на 18 тис. м² відбула­ся с.-г. виставка, яку організувало Господарче товариство, 1906 — промислова виставка у залі товариства «Ґвязда».

Виставки різ­ної тематики організовували українське товариство «Просві­та» й польське «Товариство народної школи». Від 23 червня до 3 липня 1931 в Міському парку та двох гімназійних приміщеннях відбулися воє­водська і регіональна виставки, до них були видрукувані план Тернополя, монографія «Тернопільське воєвод­ство».

Від 1950-х організовували обласні виставки, на яких представляли здобутки сільського господарства та промисловості Тер­нопільщини. Постійно виставки різноманітної тематики ек­спонують у ТОКМ, ТОХМ, ДАТО, художній га­лереї НСХУ.

Фестивалі

У Тернополі щорічно проходить дитячий фестиваль «Кришталевий жайвір» і рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки».

Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».

Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно»

Фестиваль «Байда»

Всеукраїнський фестиваль козацької пісні в Тернополі. Проводиться з ініціативи та під егідою Великої ради Українського козацтва. Тернопільські обласні фестивалі відбувалися 6-7 жовтня 2001, 12-13 жовтня 2002 та 29-30 серпня 2003 (в останньому брали участь також представники кримськотатарського народу, Росії та Сербії).

Джерело: Вікіпедія
08.08.2011 21:19
Історія міста Тернопіль
Історія найближчих населених пунктів
eyJxbyI6InV2ZmciLCJxbmduIjpbIjczIiwiNDgiLCIxMTQiLCIyMjEiLCI5MSIsIjIyIiwiMjQzIiwiMjQxIiwiMjQyIiwiMTgiLCI3NjkiLCI3NTMiLCI3NTUiLCI3NjYiLCI3NjEiLCI3NjUiLCI3NTgiLCI3NjAiLCI3NjQiLCI3NTkiLCI3NTYiLCIxNTYiLCIyNDciLCIyNTAiLCIyNDkiLCIyNDgiLCIyNTEiLCIyNDQiLCIxNzgiLCI5MCIsIjE4NSIsIjEyOSIsIjExNiIsIjIxMyIsIjI4MyIsIjIzMSIsIjE1MCIsIjY5NSIsIjMxMyIsIjI3MSIsIjcwMyIsIjI2NCIsIjIyNCIsIjcyNyIsIjIzNCIsIjEwNSIsIjEwNiIsIjI2OSIsIjEzNSIsIjE3NiIsIjE3NyIsIjE3NCIsIjE3NSIsIjE0NSIsIjE3MiIsIjg3IiwiODkiLCIxMDgiLCI3MzEiLCIxNzkiLCIyNzQiLCIyMDIiLCIxODYiLCIxODQiLCIxMTEiLCIxMDMiLCIyNjYiLCIyNjgiLCIyNjciLCIyNjUiLCIxNTgiLCIxNTQiLCIxODkiLCIxODgiLCIxMTIiLCIxMzQiLCIzMSIsIjk1IiwiMjAxIiwiNzMyIiwiMzIiLCI2NyIsIjY5IiwiNjgiLCI3MDciLCIyMjUiLCIyNjIiLCIxNjciLCIxMyIsIjE2MSIsIjE2MyIsIjE2NSIsIjI1NyIsIjkiLCIxNCIsIjE1IiwiMTIiLCIxMSIsIjE2IiwiMTciLCI2OTMiLCIyMTIiLCI2OTIiLCIyMSIsIjI3MyIsIjc2IiwiMzQiLCIyOSIsIjI0MCIsIjE5NCIsIjIyOSIsIjI1OCIsIjcwNSIsIjg1IiwiNzM1IiwiNzUiLCI3NCIsIjIiLCIzIiwiNSIsIjQiLCI4MiIsIjMzIiwiMjM3IiwiMTkwIiwiMTgzIiwiMjg0IiwiMTUyIiwiOTQiLCIyMDUiLCI4MyIsIjk3IiwiOTgiLCIxMDIiLCIzNiIsIjM3IiwiMTM2IiwiMTM3IiwiMjEwIiwiMTkzIiwiNzIwIiwiMjA0IiwiNzE1IiwiNzIxIiwiMTkyIiwiMTgyIiwiMTQyIiwiMTM4IiwiNzc3IiwiMTQwIiwiMTQxIiwiMTM5IiwiNyIsIjIyMyIsIjM1IiwiMjMiLCIyNyIsIjI1IiwiMjYiLCIyNCIsIjI4IiwiODAiLCI3OSIsIjc4IiwiMTgxIiwiOTYiLCIyMTUiLCI3MDQiLCI2OTkiLCIxMjMiLCIxMjAiLCIxMTciLCIxMTgiLCIxMjciLCIxMjYiLCIxMjQiLCIxMTkiLCIxMjgiLCIxMjEiLCIxMzIiLCIxMzMiLCIxMzEiLCIxODAiLCIxOTEiLCIxMTUiLCIxOTUiXX1fIyRfU0VHSCskJCQ0MzRiODEzNmQ5MTYxOGQ1ZmM5ZDBiYzZkZTYyNDEzZg==
більше ▼