Сайт поселка Владимирец

Володимирець – велике селище міського типу (населення більше 9 000 жителів) і районний центр на півночі Рівненської області. Назву населеного пункту виводять від імені Володимирко. Нібито він був дідичем мівстечка і тримав залізню рудню. Одначе, назва з’явилася набагато раніше. Можливо, що назва Володимирець позначала поселення менше від Володимира – міста в теперішній Волинській області. Статус с.м.т. Володимирцю надано в 1957 р.

Життя на місці теперішнього Володимирця існувало ще в прадавні часи. Виявлені решки давнього посуду датують 7-8 століттями до нашої ери. Наступні знахідки стосуються поселень, які існували на місці містечка в часи раннього залізного віку та скіфського віку.

В повноцінне поселення Володимирець швидше за все сформувався ще в часи Київської Русі. В той час всі земл теперішнього Володимирецького району входили до складу Турово-Пінського князівства. Перша згадка про поселення з назвою «Володимирець» є в Іпатіївському літописі під 1183 р. Однак достеменно ствердити, що мова йде саме про Володимирець на Рівненщині не можна.

На даний момент точно встановленою  першою згадкою про Володимирець можна вважати 1570 р. В документах  згаданий як «стара осада». На той час поселенням володів Іван Кирдей Мнишинський.

Про існування у Володимирці замку відомо мало що. За типом побудови його можна датувати XVI-XVII ст. Фортифікаційні укріплення в містечку були дерев’яними і досить значними, площею не менше 1 км. кв.

Довгий час Володимирцем володіли представники давнього роду Чарторийських. Їм належали великі маєтності в цій частині Полісся. Коштом князів Чарторийських у Володимирці було зведено храм. За історичними джерелами в церкві Святого Василя був багатоярусний іконостас.

З 1601 р. Володимирцем володів Казимир Пац. В цей час містечко починає розвиватися як центр промислової обробки деревини. Тут існували численні буди, на яких випалювали деревне вугіля, видубували смолу та виготовляли поташ. Можливо, що в самому містечку існувала скляна ґута. Та найбільшого розвитку у Володимирці набула виплавка металу. Тут в XVI-XVII ст. існувала навіть людвисарська майстерня, де відливали дзвони.

За наступних власників Володимирця Четвертинських 4 червня 1667 р. поселенню привілеєм було надано право на правління на засадах Маґдебурзького права. Це посприяло розвитку містечка, як торгівельного і ремісничого центру.

Після поділів Польщі розвиток Володимирця пригальмовується. Наприкінці ХІХ ст. тут було всього до десятка ремісників та працювала невелика винокурня. З Володимирцем періоду Російської Імперії пов’язаний курйозний випадок. В 1913 р. в селищі збудували ліканю. Одначе, при цьому чиновники в столиці щось переплутали, бо насправді медичний заклад потрібно було звести у значно більшому на той час місті Волинської губерні – Володимирі-Волинському.

За часів Польщі Володимирець був містечком. В 1934 р. містечко, яке було в основному забудоване дерев’янами будинками, вигоріло мало не наполовину. В наступні роки відбувалась відбудова поселення.

Під час Другої світової війни в околицях Володимирця діяли як загони УПА, так і радянських партизан. Населення містечка потерпало від гітлерівських окупантів і відбирання продовольсва партизанами.

З давніх архітектурних пам’яток, що дійшли до сьогодення в першу чергу слід згадати про дерев’яну  Свято-Успенську церкву. Храм зведено на місці більш давьої святині в 1894 р. Раніше в містечку було декілька синагог та костел, але ці споруди до нашого часу не дійшли.

Найдавніша ж будівля Володимирця – раніше ошатний панський маєток Красицьких. Збудовано його в стилі ампір. Палац являє собою двохповрхову споруду, на фронтоні 4 колони. Пам’ятка перебуває в занедбаному стані і потребує реставрації.

У Володимирці народився відомий український письменник та мандрівник Максим Кидрук. Хлопець змалечку був захоплений друкованим словом, адже його батько -письменник-гуморист Іван Кидрук. Після закінчння вишів в Рівному та Києві Максим Іванович завдяки стипендії виїхав на навчання до Стокгольма та почав мандрувати Європою. Перша книга Максима Кидрука була про подорож до Мексики, неї він одразу ж завоював серця багатьох читачів.