Церква Різдва Богородиці

Свою історію найстарший православний храм міста ведездалекого XVII століття. Принаймні, є свідчення, що у 1670-х роках саме на цьому місці стояла невелика дерев'яна церква. Такою маленькою вона залишалася аж до початку XIX століття. Після пожежі 1822 року було вирішено Проскурівську церкву Різдва Богородиці в її колишньому вигляді не відновлювати, а побудувати на її місці кам'яний собор. Але у Проскуровів ті роки було всього 35 дворів православного населення (більше половини жителів складали євреї і ще третина — поляки-католики) і тому побудувати храм на кошти місцевих парафіян було просто неможливо. Турботи по будівництву пристойного собору взяла на себе держава, “Высочайше асигнувавши” суму в 60 тисяч рублів.

Будівництво собору почалося у 1835 році, а вже 15 травня 1837 року він був освячений. Площу навколо храму оточувала цегельна огорожа, дзвіниця мала чотири великих дзвони (найбільший з них важив 320 кг). Особливою гордістю собору була стародавня, у срібно-золоченій ризі Ікона Божої Матері, яка вціліла під час пожежі 1822 року. Образ вважався чудодійним, і навіть католики мали особливу повагу до нього. Серед церковних реліквій було чимало цікавих речей, з яких вирізнялася срібна з позолотою дарохранительниця з написом: “Внесок Благовірного Государя Спадкоємця Цесаревича Олександра Олександровича в Соборний храм міста Проскурова в пам'ять за упокій душі Государя Цесаревича Миколи Олександровича 12 квітня 1865 р”.

На жаль, до наших днів у церквіні чудотворної ікони, ні іменної дарохранительниці, ні інших реліквій не збереглося. Про їхню долю нічого не відомо. Можливо, вони “зникли” у 1930-х роках, коли собор пережив нелегкий час: у 1925 році заарештували та вислали до Середньої Азії владику Валеріана, у 1932 році зняли з собору дзвону на “індустріалізацію”, а у 1937 – храм взагалі закрили. Під час Великої Вітчизняної війни німецька окупаційна влада дозволила з липня 1941 року відкрити храм та проводити Богослужіння. Після визволення Проскурова від окупантів (25.03.1944) Собор Різдва Богородиці продовжував діяти до 1964 року, коли за рішенням радянських органів влади був вдруге зачинений. Після цього церква тривалий час використовувалась як склад, згодом як приміщення архіву. Лише у 1988 році до 1000-літнього ювілею Хрещення Русі храм було повернуто Церкві. Після капітального ремонту, у 1989 році, у храмі Різдва Богородиці було відновлено Богослужіння.

На сьогодні церква Різдва Богородиці зберегла свій первозданний вигляд і є найстарішою спорудою у Хмельницькому.