Гніздичів у документах XVII

Василь Лаба

Селище Гніздичів знаходиться на правому березі ріки Стрий в рівнинній місцевості. Воно витягнуте лінією з півночі на південь майже паралельно течії ріки. Місцевість сягає висоти до 260 м над рівнем моря.

Назва селища очевидно утворена від прізвиська людини, яка мала велику сім'ю. Спочатку це могла бути назва Гніздичів двір або Гніздичів перевіз, але згодом друга частина назви відпала. Моє припущення про походження назви грунтується на тому, що один з руських князів (володимиро-суздальський князь Всеволод (1154-1212) заслужив собі в сучасників прізвисько Велике Гніздо саме тому, що мав багато дітей. Імені Гніздич або Гніздослав мабуть не було, бо в слов'янських літописах та інших писемних пам'ятках такого не знайдено. У двох великих книгах львівського вченого М.Л.Худаша ("Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів" -К., 1995, та (в співавторстві з М.О.Демчук) "Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів" -К., 1991) немає пояснення про походження назви Гніздичів.

Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року. В латинській транскрипції його назва була записана Гніздичовче. Хоча місцеві назви полів "на Суховалах", "на Могилках" дозволяють припустити, що село було заселене з більш давніх часів. В акті перевірки місцевої парафії 1740 року є також згадане церковне поле Теремчисько "на два плуги оранки" [22, с.408]. У земельній метриці 1787 року зазначено, що ниви Теремчище займали 41 морг. Згадане там і поле Суховали (58 моргів) [3, с.6]. Вали могли оточувати городище з боярськими теремами (дерев'яними палацами). Згадки про тереми залишились в билинах з часів Київської Русі. Розумію, що ці здогади можуть бути вагомими лише при підтвердженні їх археологічними знахідками.

Враховуючи рівнинний характер місцевості можна зробити припущення, що давньоруський город Гніздичів став легкою жертвою монголо-татар, а згодом йому не дали належно відбудуватися часті напади кримських татар.

Порівняно з іншими селами району про давні часи Гніздичева збереглося мало згадок. Судячи а того, що тут у XVIII ст була назва поля "над Бжеґєм", можна здогадуватись, що тим "бжеґєм" була річкова пристань [3, с.4-9]. В документах панів Жевуських XVII ст слово "бжєґ" часто вживається саме в цьому значенні. Ріки служили в ті часи важливими транспортними шляхами.

В податковому реєстрі 1515 року зазначено, що в селі було 8 ланів землі. З ручного млина держава брала 6 гр податку, а від місцевого пароха 15 гр [27, т.18, ч.1, с.167].