Історія церкви

У 1515 році у королівському селі Березина був священик східного обряду, діяв млин, у цьому ж році село разом з Крупськом було дотла спалене татарами. У королівських податкових книгах 1578 року Жидачівського повіту Львівської землі також згадується священик у Березині. На той час село разом із Крупськом, належало Прокопові Чорторийському, в ньому було І кметів, загородники і священик.
З найдавніших часів церква у Березині була греко-католицького обряду і мала назву Покрова Пречистої Діви Марії. З кінця 18 ст. збереглися відомості, що храм був побудований з ялинового дерева під гонтовим дахом і обгороджений плотом. Площа по периметру була розділена на 50 дворів (саме стільки нараховувало село в той час).
У 1936 році богослужіння в церкві Покрова Пречистої Діви Марії стають неможливі. Ще в 1928 році коштами зібраними парохіянами, розпочато будівництво мурованої церкви під тією ж назвою Покрова. Автором проекту храму був Отто Федак.
Граф К. Лянцкоронський у 1935 році пожертвував для будови сто квадратних сажнів каменю, 50.000 штук цегли.
У 1936 році 5.000 цегли закуплено зі збору грошей з села. Також, на побудову церкви маєток Лянцкоронських продав 43м3 дерева, безкоштовно видав 100 м3 піску.
На 1938 рік храм вже був вкритий бляхою , і до кінця року будівництво завершено. А на свято Іллі 2 серпня 1939 року єпископом Микитою Будкою, за отця Василя Вірчака, церква була освячена. Церква була греко-католиц;ькою до другої світової війни, і до приходу московсько-більшовицької влади, а з нею разом Російської Православної Церкви, яка насильно оправославила Галичину.
Велику заслугу у побудові храму слід віддати о. Василеві Вірчаку , який 25 років життя віддав служінню Богові на парохії в Березині.
В 1950 році, напередодні страсної п’ятниці, отця Василя Вірчака, за сфабрикованим доносом, НКВС було заарештовано і згодом вивезено в Сибір.
2 серпня 1953 рок, за пароха Олекси Бориса, всередині храму було посвячено малювання та іконостас владикою Михаїлом Мельником і канцлером О. Володимиром Кононовським із Дрогобича.
З серпня 1962 року до лютого 1989 року церква була закритою. Вірні УГКЦ на Богослужіння збиралися по хатах і запрошували священиків: Констянтина Яремовича, Миколу Боднара, Миколу Сивика та останнього Михайла Гавриліва, який вивів у селі церкву з підпілля на Преображення Господнє 1989 року посвятивши хрест, встановлений з нагоди Тисячоліття Хрещення України.
Перші Святі Літургії громада служила у капличці, де колись стояла дерев’яна церква. На жаль, в той час село розділилося на дві конфесії , і навіть на церковному подвір’ї, виникали сутички між православнии та греко-католиками.

Врезультаті, 11 вересня 1990 року рішенням районної Ради храм Покрови Пресвятої Богородиці було законно передано громаді УГКЦ.
А в 1998-2000 роках, православною громадою (УПЦ КП) побудовано і відкрито другий храм – Вознесіння Христового.
У 2009 році, з нагоди 570-ти річчя першої письмової згадки про село і 20-ти річчя виходу УГКЦ з підпілля, на подвір’ї церкви Покрови Пресвятої Богородиці було встановлено і освячено фігуру Матері Божої.
За останнє сторіччя на парохії у Березині слово боже голосили:


1880 –о. Петро Петрицький
1883 – о. Василь Лопатинський
1886 – о. Теофіл Горнікевич
1889 – о. Домініан Лопатинський
1890 – о. Атаназій Юркевич
1891 – о. Григорій Дякун
1895 – о. Микола Стисловський
1900 – о. Антоній Лучаковський
1900 – о. Юліан Дикий
1906 – о. Іван Чорторинський
1911 – о. Йосиф Костак
1914 – о. Андрій Іщак
1920 – о. Юліан Апілович
1920 – о. Анатоній Панчак
1923 – о. Володимир Свитсун
1925 – о. Василь Вірчак
1931 – о. Стефан Яцик
1936 – о. Євгеній Возняк
1950 – о. Олекса Борис
1976 – о. Антін Євин
1976 – о. Василь Хомин
1990 – о. Микола Міджак
1991 – о. Іван Каспрук
1992 – о. Василь Підгайний
1992 – о. Зіновій Хоркавий
1999 - о. Петро Курпіта (теперішній парох)