В"єхань

За декілька кілометрів від Тернів, в південному напрямку, майже 900 років тому було це поселення. Потім зникло,-а відродилося, на тому місці нове село,- нинішнє Городище. То що ж ми знаємо про ту добу у нашому краї?
( на фото 1 - вигляд городища з космосу, фото 2 - вали давньоруського поселення сьогодні).

Походження назви міста В`яхань прослідкувати неможливо, але її іншомовне походження незаперечне і має кілька варіантів: В`єхань (найчастіше), Б`яхань, Б`єхань, Бохань.
У 1852 р. І. Д. Беляєв вперше спробував визначити місце знаходження В`яханя. Ті небагаті матеріали, на які він розраховував, дали підставу думати, що місто знаходиться десь у верхній течії річки Сули. У 1852р. Філарет (Гумилевський) на основі актів 1638 та 1642 років визначив більш конкретне місцезнаходження В`яханя. Остаточно визначив місцезнаходження городища П. В. Голубовський. Його думку розділяють і сучасні вчені. Опис городища В`яхань вперше був зроблений В. Г. Ляскоронським. У 1946 р. пам`ятку відвідав В. А. Богусевич. Перші результати попереднього дослідження городища були опубліковані І. І. Ляпушкіним. У 1971 р. поселення вивчалось М. П. Кучерою та О. В. Сухобоковим, а потім Посульською розвідувальною групою Інституту Археології АН УРСР під керівництвом Ю. Ю. Моргунова. Вченими були відзначені значні оборонні можливості міста, що підтверджують і документи.
В серпні 1147 р. Курське Посейм`я було захоплене сином Юрія Долгорукого Глібом Юрійовичем, який відразу розіслав по «городам» своїх посадників. Вир (Білопілля), В`яхань і Попаш відмовились визнати його владу і залишились вірними переяславському князеві Мстиславу Ізяславовичу. Тоді об`єднана рать Гліба, чернігівських Ольговичів і половців осадила ці фортеці, але навіть після підходу чернігівського підкріплення В`яхань витримав осаду.
Перша згадка про цей населений пункт дає підстави для його локалізації, показує високі захисні якості укріплення, а весь комплекс свідчень статті 1147 р. дає можливість говорити про те, що В`яхань належав до Вирської волості. Вдруге і востаннє місто згадане у Лаврентіївському літописі при описанні подій липня 1149 р.
Фрагмент тексту, де згадується В"єхань, подаємо нижче.

ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Роки 1146 — 1149.
Початок княжіння Ізяслава, сина Мстиславового, в Києві
Субота, світання
20.IX 1147
" ... І посаджав посадників своїх Гліб Юрійович по Посейм’ю, за полем. А коло Вира багато половців ходило тоді з ним до присяги. І туди прийшов до них Всеволодович Святослав, і послали вони [послів] до вирівців, кажучи: «Якщо ви нам не здастеся, ми оддамо вас половцям на добичу». Та вони сказали їм: «Князь у нас — Ізяслав»,— і не здалися їм. І звідтіля пішли вони до [города] В’яханя, і там не досягли нічого. А звідти пішли вони до [города] Попаша. І туди прийшов до них Ізяслав Давидович, і вони билися, і взяли Попаш. І в той час прийшла Ізяславу вість, Мстиславичу, що В’яхань та інші городи одбилися, а Попаш вони взяли.
Ізяслав же Мстиславич зібрав воїв многих, і од Вячеслава [Володимировича] прийшла поміч йому, і з [города] Володимира полк до нього прибув .1 пішов Ізяслав з полками своїми до Переяславля, і тут була йому вість од брата Ростислава, що Ростислав уже йде. І так йому сказав посол Ростиславів: «Брат тобі мовить: «Ти пожди мене. Я ж тут Любеч спалив, і багато пустошив, і лиха Ольговичам багато заподіяв. А обидва разом ми побачимо, що нам бог дасть». Почувши ж [це], Ізяслав пішов потиху, дожидаючи брата свого Ростислава."

На даний час городище літописного міста В"єхань, часів Київської Русі занесене в Державний реєстр недподвижних пам"ятників України, як пам"ятка археології національного значення.