Соколовській Софії Іванівні меморіальна дошка

Соколовська Софія Іванівна - революціонерка; активна учасниця боротьби за Радянську владу на Україні

Меморіальна дошка революціонерці Соколовській Софії Іванівні встановлена в листопаді 1978 року на фасаді будинку колишньої жіночої гімназії (нині обласний художній музей ім. Григорія Галагана на території Чернігівського Дитинця), в якому вони навчалися з 1904 по 1911 рр.

З перших років навчання Софійка значно вирізнялася з-поміж своїх ровесниць. Вона була напрочуд обдарованою дівчинкою: малювала, писала вірші, грала на музичних інструментах, захоплювалася спортом. Під час навчання в гімназії Соколовська вступає в один з учнівських революційних гуртків. За дорученням товаришів зберігає вдома нелегальну літературу. Після закінчення гімназії із золотою медаллю, Соколовська продовжує навчання у Петербурзькому медичному інституті, а через рік переходить на юридичний факультет вищих жіночих Безстужівських курсів. Бере участь у студентських революційних виступах, у 1915 р. вступає до партії, за партійним дорученням виїжджає до Фінляндії.

Після Лютневої революції Софія Соколовська повертається до Чернігова. У 1917 році вона - член Чернігівського губкому РСДРП (б) і губревкому, в 1918 її обирають головою Чернігівської міської ради робітничих і солдатських депутатів. Під час австро-німецької окупації України 1918 року - член Чернігівського підпільного губкому партії, голова губревкому.

Влітку 1918 року директор департаменту державної варти доповідав міністрові внутрішніх справ: "Найбільшим впливом і авторитетом у партійному середовищі Чернігова користується Софія Іванівна Соколовська, яка є керівником групи більшовиків... Зараз Соколовська продовжує служити центром, навколо якого групується найбільш активний і непримиренний більшовицький елемент... Я прошу вашого розпорядження про негайну ліквідацію як самої Соколовської, так і елементів, що групуються навколо неї..."

У червні 1918 року чернігівські більшовики обирають Соколовську делегатом на 1 з'їзд КП(б)У. який відбувся 5-12 липня в Москві. Опісля - вона на підпільній роботі: спочатку в Києві, потім Одесі. її двічі арештовували білогвардійці та кожного разу вдавалося втекти. З кінця 1919 працювала у виконкомі Комінтерну, з лютого 1921 - на партійній роботі в Москві. В останні роки - заступник директора, директор кіностудії "Мосфільм". У 1938 році Соколовську репресовано і розстріляно.