Сайт селища Рокині

Рокині – одне з селищ міського типу Луцького району Волинської області. Можна припустити, що назва населеного пункту походить від слова «рука». В перших письмових джерелах назва звучить як Рукині. До категорії селищ міського типу Рокині віднесено в 1989 р.

Найдавніше минуле Рокиней можна прослідкувати на основі археологічних знахідок. Найдавніші з них, які стосуються людського життя датуються періодом неолітичної доби.

Перші письмові згадки про Рукиню датуються 1545 р., тоді село було згадане в ревізії Луцького замку. Впродовж декількох століть жителі села займалися головним чином землеробством і тваринництвом, також завжди було декілька ремісників та рибалок. Оскільки Рокині лежали при річці Стир, тому тут були також водяні млини.

Відомо, що від 1608 р. і до перших років ХІХ ст, доки не було скасовано царським урядом уніатської церкви  Рокині перебували у володінні духовенства. За цей час село декілька разів зазнавало нищівних набігів татар.

Як і всюди в Рокинях у першій половині ХІХ ст. селянство зазнавало утисків внаслідок непомірної і важкої праці на панщині. Відомо, що жителі села в 1848 р. повстали проти сваволі дідича і відмовились виконувати повинності. З часом до повстанців приєднались жителі сусідніх сіл.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. етнічний склад Рокиней змінився. Поруч з історичною частиною села виникла німецька колонія, в якій проживало близько 400 німецьких селян. В Рокинях діяла кірха.

Після виселення німців і значних людських втрат внаслідок подій Другої світової війни населення Рокиней повністю змінилось. В повоєнний час в селі працював колгосп. З 2001 р. тут працює Волинський інститут агропромислового виробництва.

Зараз Рокині відомі у всій Україні завдяки музею-скансену сільського господарства Волині. Засновником і незмінним керівником музею від 1979 є Олександр Середюк. В експозиції музею традиційні житлові і господарчі споруди волинського села. Скансен здійснює не лише музейну діяльність, тут створені можливості для відпочинку, можна покататися на конях, скуштувати традиційних козацьких страв. На базі скансену працює «Школа козацького гарту», тут регулярно проводяться різноманітні етнофестивалі та наукові конференції.

Пам’ятки природи представлені дендропарком «Байрак» та заказником «Рокинівський».