карта Лосяч
Область: Тернопольская область
Район: Чортковский район
Село: Лосяч
Население: 1252 чел.
Плотность населения: 285 чел./кв. км.
Почтовый индекс: 48710
Телефонный код: +380 3541
Координаты: 48°54'52″ с. ш. 26°04'52″ в. д.
Высота над уровнем моря: 282 м.
Площадь: 4.395 кв. км.
Год основания: 1200 г.

Сельский совет

Телефон: 3-63-17
Лосяч

Село Лосяч лежить за якихось 14 км. на північ від районного центру – міста Борщева. За народними оповідями на полях теперішнього села під лісом Сандурщина було місто Рогожна (Рогізна). Давня назва пов’язана з лозами, в яких жителі міста ховались  від нападників. Походження сучасної назви досить спірна. Спочатку вона могла звучати як Лозяч і виникнути від тих же лоз. Походження назви від тварини (лось), що спадає на перший погляд сумнівна. На увагу заслуговують назви окремих частин села: Мазурівка і Липихівка. Перша може бути пов’язані з поляками-мазурами, які осіли на цьому кутку села. Липихівка отримала свою назву від лепехи, яка тут росла.

Життя на місці теперішнього Лосяча було ще в давньоруську пору. Свідченням цьому рештки знайденого городища.

В епоху Середньовіччя Лосяч з навколишніми селами належав до Червоногородського повіту Подільського воєводства. Пізніше всі землі південного Поділля були окуповані Османською Імперією, а село в  1672–1699 рр. відносилося до Чортківського пашалику. Відомо, що в ХІХ ст. в селі мали маєток Ґолуховські. Родина була досить заможна, адже у їхній власності також були землі і маєтки у багатьох селах і містечках Борщівщини. Оскільки на той час в селі проживала досить чимала польська громада, а до Скали-Подільської було близько 10 км., тому родина побудувала римо-католицький костел.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. активізувалося українське національне життя. Як і в багатьох селах Тернопілля тут діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», працював сільський кооператив.

Під час Другої Світової війни багато жителів села були у лавах УПА та боролися проти німецького окупаційного, а пізніше радянського тоталітарного режимів.

В Лосячі збереглися давні храми. Окрасою села є згадуваний костел Святої Анни. Храм зведено в 1889 р. в стилі готики. Завдяки необробленим  кам’яним стінам, невеликим контрафорсам та високому  шпилю костел справляє враження середньовічної будови. Костел офіційно закрили у 50-х рр., але богослужіння тривали ще наступні 20 років. Відродження храму розпачалося вже в Незалежній Україні. Тоді було перевезено один з бічних вівтарів борщівського костелу та встановлено в якості головного. Поруч з костелом одноповерхова плебанія.

Неподалік костелу Св. Анни давній млин. Споруда як на свій поважний, майже 150-літній вік, збереглася досить непогано.

Хрестовоздвиженська церква, яка зараз перебуває в користуванні православних вірян Київського патріархату побудована в 1903 р. в нео-візантійському стилі.

Родом із Лосяча Петро Лелик - український політолог. Ще з 1987 р. почав виступати в пресі з критикою радянського режиму. Працював в уряді Леоніда Кучми та був політичним соратником В’ячеслава Чорновола. У своїх політичних поглядах Петро Лелик дотримувався думки, що необхідно усунути від влади великі грошові капітали. Після приходу до влади Віктора Януковича спрогнозував ще один український майдан, що пізніше й справдилося. Помер у розквіті сил 3 лютого 2013 р. 

История активности
КотикиБесплатно Котики
Опубликовано 10 месяцев назад: Марічка
Марічка
Регистрация
Опубликовано 10 месяцев назад
Лосяч
Опубликовано 1 год назад
посещал(а)
Лосяч
Опубликовано 3 года назад
«Розшукую родичі своєї мами Стойко Розалії, була народжена в 1930 в Лосячі. Буду вдячна за будь-яку і...»
Oxana
Регистрация
Опубликовано 3 года назад
Лосяч
Опубликовано 4 года назад
посещал(а)
Уляна
Регистрация
Опубликовано 4 года назад
Розшукую родичі своєї мами Стойко Розалії, була народжена в 1930 в Лосячі. Буду вдячна за будь-яку інформацію.
Мій тел. +420 776762904 ( WhatsApp, Viber, Messenger)
Адреса електронної пошти: moc.liamg@R.Oaranaxo
Дякую і з нетерпінням чекатиму .
ответить (0)