Сайт села Шляхтинцы

Шляхтинці – село неподалік Тернополя, відстань до обласного центру всього 4 км. В перших письмових згадках населений пункт згадується як Шитнаківці. Дослідникам не вдалося поки що пояснити чи якось обґрунтувати походження цієї назви. Що ж стосується сучасної назви, то село її отримало від сусідньої гори, біля підніжжя якої розкинулося. Швидше за все, що така назва пов’язана із людьми шляхетського стану, котрі селилися в цій місцевості.

Поселення на місці теперішніх Шляхтинців існували ще на зорі людської цивілізації. Тут виявлялися знахідки періоду палеоліту, мезоліту та раннього скіфського часу. За часів Київської Русі існувало городище.

Перші письмові згадки про село датуються 1463 р. В часи Середньовіччя власниками села були впливові руські роди Збаразьких та Острозьких. Пізніше ним володіли  Потоцькі та Дунін-Борковські.

В минулому Шляхтинці були прикордонним селом між Польською Короною та Литвою. Ще до кінця ХІХ ст. між Шляхтинцями та сусідньою Лозовою стояв прикордонний знак. Його описи є в тогочасній літературі.

На початку ХХ ст. в Шляхтинцях проживало близько 1000 осіб. В селі діяли товариства: «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та «Союз українок». Важливе значення в житті села відіграва школа, яку було відкрито в 1850 р. Жителі Шляхтинців займалися головним чином сільським господарством, Також тут був фільварок з панським двором, млин, ґуральна та 2 корчми, власниками яких були євреї.

Під час Другої світової загинуло багато поляків та українців. Шляхтинці не оминули трагічні події, відомі в історії під назвою «волинська різня». Вцілілі поляки втікли до Тернополя, де й переховувались. За документальними свідченнями разом з польськими родинами загинуло й декілька українських сімей.

Спроба організувати колгосп в Шляхтинцях натикалася на опір селянства. Перший колгосп взагалі розпався, а через декілька місяців створили новий.

Серед пам’яток Шляхтинців на увагу в першу чергу заслуговує мурована церква Пресвятої Трійці  1674 р. Це один з небагатьох мурованих храмів цього періоду на Тернопіллі.

В Шляхтинцях осіла гілка відомого польсько-руського роду Барвінських. Отець Григорій Барвінський походив із Зборівщини, спочатку отримав парафію в Баворові, згодом – в Шляхтинцях. Тут же був і похований біля церкви.

Визначними культурними та громадськими діячами стали сини Григорія Барвінського – Олександр, Володимир та Осип.