Сайт села Буданов

Буданів – одне із сіл Теребовлянського району Тернопільської області. До 1946 р. назва населеного пункту писалася як Будзанів. Ймовірно, що вона походить від особливого виду сиру - будзу, який добре вміли виготовляти тутешні пастухи.

Ще задовго до винекнення Буданова на цьому місці існували більш давні поселення. Наприкінці ХІХ ст. поблизу села на поверхні землі було знайдено уламки посуду та кам’яних знарядь праці. Подальші археологічні розкопки, проведені В. Деметрикевичем виявили рештки житла трипільської культури. Зараз матеріали із цих знахідок зберігаються у провідних музеях України і Польщі.

Винекнення Буданова пов’язано безпосередньо із селом Скоморохи теперішнього Бучацького району. Це село перебувало у власності Катерині Будзановської із Золотників, відомо, що рід її чоловіка походив із глибинної Польщі (Куявія). В 1549 р. шляхтянці надали право закласти місто поблизу дідичного села Скоморохи. Так виник Будзанів. Відомо, що вже на початку XVII ст. добрий розвиток тут мали ремесла, з 1705 р. існувало 5 цехів. Процвітала в Будзанові також і торгівля, щороку проводилось по 12 велелюдних ярмарків.

Горбистий рельєф поблизу містечка був сприятливий для побудови замку. Спочатку він був дерев’яним, але згодом перебудований на мурований. Будзанівський замок зазнавав неодноразових руйнувань від нападів татар, також він був взятий  українцями під час Національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького.

Розквіт Будзанова припав на ХІХ-ХХ ст. Тоді тут проживало 6000 жителів (для порівняння зараз – менше 2000), працювала ткацька школа, 2 готелі, 2 ресторани та декілька кав’ярень, був ринок. З приходом польської влади покращилась інфраструктура Будзанова, з’явився телефонний і телеграфічний зв’язок.

Містечко зазнало значних людських і матеріальних втрат   під час Другої світової війни. В повоєнний час в лісах біля Буданова діяли численні загони УПА, а в  самому містечку існувала нелегальна організація «Молода Україна». Для знищення українських патріотів органами НКВД було створено винищувальний батальйон з числа місцевих поляків.

За радянської влади адміністративний статус Буданова понижено до звичайного села. До 1959 р. існував Буданівський район, після ліквідації якого всі довколишні села увійшли до складу Теребовлянського.

Буданівський замок належить до пам’яток фортифікаційного мистецтва, які досить добре збереглися на Західній Україні. Замкові башти, рештки укріплених мурів, колишні казарми  та костел утворюють єдиний архітектурний комплекс. Замок має трапецевидну форму, що зумовлене природніми особливості місцевості, на якій він був зведений. Раніше кутових башт було 4, але до наших часів вціліло лише 2. Зараз в колишніх замкових казармах розташована психіатрична лікарня. Що ж стосується костелу, то його розташування, як і внутрішня побудова нетипові, як для римо-католицьких храмів. Це зумовлено тим, що костел свого часу перебудували з одного із крил палацу.

Окрім архітектурних пам’яток поблизу  Буданова також існує зоологічна пам’ятка місцевого значення – «Резерват змій». Пі охороною, зокрема, мідянка, гадюка звичайна та веретільниця.

З родини буданівських євреїв походить Лі Страсберг – американський актор та режисер. Невдовзі після народження хлопчика родина виемігрувала до США, На американському континеті Лі Страсберг заснував акторську школу «Actors Studio», в якій навчалися видатні американські актори. Ним була розроблена авторська програма навчання, яка базувалася на засадах методики Станіславського.

Більшу частину свого життя в Буданові прожив український поет та політв’язень Борис Павлівський. Походив із Сумщини, до 1955 р. відбував покарання в Харкові. На Тернопіллі проживав в Іванівці та Буданові. Попри те, що мав талант, як до літературної, так і до журналістської праці, був вимушений працювати на цукровому заводі та в лісництві. Помер в Буданові 8 листопада 2004 р.