Сайт села Угры

Угри – давнє село Городоцького району Львівської області. В минулому носило назви Угерці Незабитовські та Незабитівка. Назва населеного пункту ще не була предметом окремих наукових студій. Можна говорити про спільність назв Угерці, Угринів, які трапляються на землях Прикарпаття і Галичини. Найвірогідніше, що всі вони утворилися від назви народу – угорців, яких в давнину називали просто уграми.

Перші письмові згадки про Угерці датуються ще 1427 р. Від XVI-XVII ст. беззмінно аж до Першої світової війни поселення перебувало в руках польської родини Незабитовських. «Історія міст УРСР» в короткій замітці про село пише, що угерське селянство експлуатували ці землевласники. Насправді Незабитовські мали пошану і повагу серед місцевого люду, адже офірували кошти на будівництво храмів. Володимир Незабитовський був двічі (під час II i VI каденцій) у 1867-1869, 1889-1895 рр. обраним послом до Галицького сейму. Десь на початку ХІХ ст. родина Незабитовських побудувала розкішних двохповерховий палац, оточений парком (5 гектарів), де росло чимало екзотів. При фільварку функціонувала цегельня. Вся маєтність магнатів була спалена і поруйнована під час Першої світової війни. В честь багатолітніх дідичів Угерців село в 20-30-х рр. називалося Незабитівкою.

Поблизу Угерців наприкінці 1700-х рр. осіли німці і заклали тут колонію Ебенау. Можливо, що на Галичину вони прибули на запрошення когось із Незабитовських. В 1808 р. тут проживало 110 німців. З часом німці почали осідати і в самому селі, в 1880 їх проживало 12 осіб. Зараз на місці Ебенау невелике сільце Стоділки.

В радянський час в селі створено колгосп «Іскра», що спеціалізувався на вирощуванні буряків та відгодівлі тварин. При колгоспі працювало цегельне виробництво та столярний цех.

У селі збереглося декілька цікавих пам’яток. Оскільки Незабитовські були поляками та й серед місцевого люду було постійно десь з сотню представників цього народу, тому дідичі тут звели римо-католицьку каплицю. Її побудова датується приблизно ХІХ ст. Проглядаються розписи над порталом, над спорудою цікава сигнатурка. В середині каплички є образ Найсвятішого Серця Ісуса намальований невідомим художником олійними фарбами.

Ще одна каплиця побудована 1970 р., унікальне явище для СРСР, коли так шалено влада боролася проти релігії. Зведена вона в досить простих формах мешканкою села Ксенією Греділь в честь свого розстріляного 29 серпня 1944 р. чоловіка та важко пораненого в той же день сина.

Існуюча в селі греко-католицька церква побудована на місці старої дерев’яної в 1868 р.

В селі зведено монумент Українським Січовим Стрільцям. На постаменті викарбовано 9 прізвищ вояків, тут же знайшов свій останній спочинок невідомий солдат.