Магістрат

20 березня 2016 11:12 | Житомир, Житомирська область

Ця будівля має більш як 200-річну історію і є пам’яткою архітектури 18 століття. Магістрат на Замковій горі (вул. Кафедральна, 3) у Житомирі був побудований як адміністративне приміщення для градоначальника Житомира і його управління. Будівля пережила дві війни і революцію, виконувала роль ринку (зокрема, там розміщувалися м’ясні павільйони), згодом – житлового будинку, а потім стала будівлею Житомирського обласного краєзнавчого музею. Центральне приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею у Житомирі. Зараз Магістрат відремонтований на 90% і має стати одним з окремих музейних об’єктів – Історичним музеєм нашого краю. Через брак у Житомирі житла у післявоєнні часи у Магістрат заселили 17 сімей, а виселення тривало аж до років незалежності, зайнятися ремонтом та переплануванням будівлі під музей ми змогли лише у дев’яності роки. Величезна удача – це те, що у 1992-93 роки вдалося підключити будівлю разом з підвальними приміщеннями до центрального опалення. Інакше тут мало що б збереглося. Тому що з 1994 року фінансування ремонту припинилося аж на 11 років! (корисна площа Магістрату - п’ятсот квадратних метрів, а центрального приміщення музею – більше 1000) Магістрат планується перенести колекцію пам’яток археології, історії, етнографії. Це, зокрема, бивні мамонта, знаряддя праці і життя первісної людини з Радомишльської палеолітичної стоянки, відкопані фрагменти життя та побуту знищеного у 1241 році татарами поселення Райковецького городища з-під Бердичева. Там є «законсервовані» часом кольчуги, мечі і навіть горщики з кашею жителів цього поселення.

Будівля колишнього магістрату, розташована на Замковій горі (вул. Кафедральна, 3), була зведена в XVIII столітті. Тут розташовувалося міське управління. Цегляна двоповерхова будівля побудована в стилі неоренесансу і приголомшує суворістю архітектури і витриманістю форм. Ратуш складається з двох об’ємів, в напівкруглому виступі посередині них знаходиться головний вхід в будівлю. Фасади освітлені напівциркульними вікнами, які по першому ярусу декоровані напівциркульними архівольтами, а по другому поверху наличниками з трикутних сандриків. Вони спираються на пілястри коринфського ордера. Прикрасою будівлі магістрату служить карниз з кронштейнами і ліпним фризом з рослинним орнаментом.

У роки Великої Вітчизняної війни магістрат був знищений. Це було 1941 рік. Десять років потому, в 1951 році, ратуш відреставрували, повністю відтворивши її архітектурну подобу. У будівлі планується розмістити картинну галерею. Магістра́т — у XIII—XIX ст. ст. узагальнена назва (за Магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах (зокрема, й в Україні) За саксонською традицією, суд складався із пожиттєво обраних присяжних — шефенів і голови — фогта (нім. -Vogt, пол. -Wójt, укр. -Війт), а до самоврядування входили ратмани (нім. Ratsmänner), очолювані бургомістром (нім. Bürgermeister) (одним або двома).

У Литві, Польщі та в руських (українських) містах, що дістали магдебурзьке право, а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет. Відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами. У складі Магістрату. були війт (очолював Магістрат.), його помічники (бурмістри), райці (радники) і лавники (засідателі). Магістрати. залишилися головним чином судові функції. Повсюдно в містах України Магістрати. було поступово ліквідовано починаючи з 60-х рр. XIX ст. в ході здійснення буржуазної судової реформи в Російській імперії.

Джерело: https://vk.com/zt4ever