Хмельницький гвардієць повів у перший клас сина полеглого побратима

«Родини наших полеглих побратимів – наші родини»: нацгвардійці у хмельницькому відвели сина загиблого «Азовця» в перший клас
Перше вересня – важливий, урочистий та бентежний день, який залишається в пам’яті першокласників та їх батьків на все життя. Щасливі родини, в яких схвильованого «першачка» на свято «Першого дзвоника» супроводжують і мама, і тато.
Сьогодні для одного з малюків важливу та почесну роль тата, який за руку відвів сина у 1-й клас, виконував нацгвардієць, побратим загиблого Героя – батька 6-річного Давида.
«Для мене це велика честь – супроводжувати на таку важливу подію маленького сина нашого побратима, — ділиться нацгвардієць Віталій. – Дуже добре знаю і розумію, як наскільки важливо відчувати міцну батьківську руку у день, коли ти стаєш на поріг чогось великого й невідомого. Це зовсім нова сторінка в житті цього малюка, його родини і дуже хочеться, щоб для них сьогоднішній день запам’ятався, як світлий та радісний, щоб наш школярик розпочав такий надзвичайно важливий етап з відчуттям любові, підтримки й турботи. Впевнений, це надасть йому сил, наснаги та натхнення на майбутні шкільні роки. В добру путь!»
Також гвардійці подарували маленькому школярику шкільний наплічник, не забувши покласти в нього усе необхідне для навчання канцелярське приладдя: щоденник, зошити, ручки, олівці та фломастери, альбоми для малювання, кольоровий папір, фарби, пластилін та інше.
Батько хлопчика, сержант Василенко Михайло Володимирович, віддав життя за Україну – загинув в ході російсько-української війни під час виконання бойового завдання у місті Маріуполь Донецької області навесні 2022 року. У Героя залишилося двоє малолітніх дітей. Для гвардійців родини полеглих побратимів – тепер їхні родини, якими опікуються, про які піклуються, дітям яких допомагають та підтримують.
«Ми дуже вдячні за всебічну підтримку нашої сім’ї, за те, що в складні та важливі моменти нашого життя ви поряд з нами, — говорить дружина загиблого Героя Інна. – І сьогодні, коли нас переповнює хвилювання й деякий острах перед невідомістю, перед новою сторінкою нашого життя та пов’язаними з нею складнощами, ви разом з нами. Син дуже пишається та радіє, що його повів до школи татів побратим - військовослужбовець Нацгвардії.. Це дуже важливо. Щасливі, що маємо таку велику й надійну гвардійську родину!»
Першокласник Давид рішуче й відважно налаштований гарно навчатися, здобувати знання та розвиватися, бо ж, як зізнався, мріє також стати військовим і знає, що для цього потрібно бути освіченим, розумним та впевнено іти до своєї мети.