Сайт села Великі Сорочинці

Великі Сорочинці - село Миргородського району, центр сільської Ради, розташоване на р. Псел, за 25 км від районного центру, за 18 км від залізничної ст. Гоголеве Багачанського району, за 100 км від обласного центру - м. Полтави та за 247 км від найбільших міст України - Києва, Харкова, Дніпропетровська. Стародавнє мальовниче село Великі Сорочинці на Полтавщині назавжди пов'язане з ім'ям всесвітньовідомого письменника-гуманіста Миколи Васильовича Гоголя. У Великих Сорочинцях М. В. Гоголь народився, був охрещений у Спасо-Преображенській церкві, а згодом прославив село повістю "Сорочинський ярмарок". Завдяки великому М. Гоголю на його батьківщині щорічно проводиться традиційний Сорочинський ярмарок, який з 1999 року мас статус Національного.

Довгий історичний шлях пройшли Сорочинці: від давнього козацького поселення кінця XVI - початку XVII століть під назвою Краснопіль до сучасних Великих Сорочинців XXI століття. Поселення під назвою Краснопіль на річці Псел згадується на картах французького Інженера Боплана в кінці XVI ст., а вже в офіційних документах, серед захоплених шляхетською Польщею володінь, в 20-х роках XVII століття вказується Миргородський округ, в якому значилося поселення Сорочинці.

З кінця XVIII століття Сорочинці стають волосним містечком Миргородського повіту Полтавської губернії.

Шириться слава села як центра торгівлі, адже щорічно 5 разів на рік тут проходили ярмарки, присвячені різним релігійним святам, на які приїжджали люди з багатьох міст і сіл Полтавщини. Саме один з таких ярмарків описав у своєму безсмертному творі славетний уродженець Великих Сорочинців М. В. Гоголь.

Із впровадженням реформи 1861 року село росте, збільшується кількість приватних підприємств, цегелень, олійниць, млинів, з'являється завод мінеральних вод, дві винокурні, три селітрових заводи. З цього часу село називається вже Великі Сорочинці.

Початок XX століття для Великих Сорочинців ознаменувався відкриттям у 1904 році Великосорочинської чоловічої учительської семінарії та подіями, що ввійшли в Історію як Сорочинська трагедія - тут у грудні 1905 року спалахнуло одне з найбільших селянських повстань на Полтавщині.

20-ті роки XX ст. стали новою віхою у розвитку села. З 1920 року розвинулась і розширилась дільнична лікарня. У1923 році була заснована Великосорочинська фабрика художніх виробів. В1925 році семінарію було реорганізовано в педагогічний технікум, який продовжив її традиції, був сіячем освіти і культури нашого краю, кузнею педагогічних кадрів.

У1927 році у Великих Сорочинцях споруджено перший в Україні сільський водогін, проведено електрику, радіо, побудовано лазню, будинок культури, школу, бібліотеку.

На початку 30-х років XX ст. створюється 7 сільгоспартілей, які у 60-х роках реорганізувались у потужне колективне господарство ім. М. Гоголя.

Перенесло село і випробування другою світовою війною 1941 -1945 років. До діючої армії пішло з села 1300 чоловік, на фронтах війни загинуло близько 800 сорочинчан, 500 чоловік сільської молоді було відправлено на примусові роботи в Німеччину, 89 чоловік по-звірячому закатовано. 18 вересня 1943 року Великі Сорочинці були визволені військами 373-ї та 93-ї Миргородських дивізій.

Сучасні Великі Сорочинці - одне з найбільших сіл на Полтавщині. Його населення складає 3 тис. 620 чол. Тут діє аграрне орендно-приватне підприємство "Великосорочинське", Гоголівське лісництво, дільнична лікарня, кістково-туберкульозний санаторій, середня школа, санаторна школа - інтернат ім. М. Гоголя, музична, спортивна та школа мистецтв музей М. В. Гоголя та Миргородський районний істерико - краєзнавчий музей, сільська бібліотека та будинок культури.

Великі Сорочинці є пантеоном слави таких відомих українців як Д. Апостол, М. Трохимовський, М. Гоголь, В. Самійленко, М. Кравченко Я. Шутько, О. Донченко, П. Тенянка, Л. Тома, З. Кундіренко, В. Козедуб, Н. Кір'ян, Г. Ручко, Л. Мєшкової.