Сайт селища Битків

Битків – одне з промислових містечок Надвірнянщини, розташоване між двома Бистрицями – Солотвинською і Надвірнянською. «Топонімічний словник» пояснєю походження назви населеного пункту від прізвища якогось Битка. Така думка досить сумнівна, адже в найдавніших джерелах село згадувалось як Бидково і з часом сполонізувалось до сучасної назви. Тому найменування населеного пункту ще потребує дослідження.

Битків в перших письмових джерелах згадується з 1390 р. В той час і в наступні декілька століть це було типове прикарпатське село.

Економічний розвиток Биткова розпочався в кінці ХІХ ст., коли тут було відкрито нафтові родовища. Вже в 1881 р. тут було 8 нафтових свердловин.  Спочатку власниками тутешніх підприємств були французькі інвестори, згодом  існувала  польська фірма «Демброва». Робота на цьому  та й на інших підприємствах містечка була важкою і виснажливою. Саме тому прості робітники в 20-30-х рр. часто страйкували, вимагаючи підвищення заробітньої платні, зменшення тривання робочого дня та покращення умов праці. В Биткові активно діяли представники КПЗУ.

Розквіт нафтового промислу в Биткові припав на 1925 р, коли тут було аж 66 свердловин. В рік видубувалось на всіх підприємствах містечка понад 40 000 тон нафти. В 20-х рр. в Польщі починається розвиватися газова галузь, відтак  в 1927 р. почався промисловий видубуток природного газу і в Биткові. Під час світової економічної кризи видубуток нафти різко скоротився, на всіх копальнях отримували лише близько 65 тон на добу.

Окрім села Биткова існувала також однойменна осада, де головним чином проживали поляки. 14 квітня 1944 р. осаду заатакував загін УПА, попередньо було підірвано мости та перерізано телефонні дроти, щоб  унеможливити комунікацію з представниками влади і військовими. Поляки діяли відчайдушний опір. Після кількагодинного бою надійшов загін радянських військ до Пніва. Вояки УПА відступили. Дані щодо жертв сутички досить різняться. За звітами УПА було вбито 100 поляків і 40 більшовиків, втрати упівців – декілька вбитих і поранених. За польськими джерелами загинув 1 чи 4 поляки, а українців нібито до декількох десятків.

Під час Другої світової війни  селище Битків занепадає. Нафта не видубувалася взагалі, а частина найціннішого обладнання була вивезена до Німеччини.

В радянський час Битків розвивався як невелике промислове містечко. Була спроба відродити колишню промислову славу Биткову, однак це не вдалося реалізувати практично, оскільки більшість свердловин було ушкоджено та й на перших порах не було фахівців відповідного рівня. Всі поляки-робітники, яких була більшість на тутешніх підприємствах, виїхали до Польщі.  З часом нафтовидубуток тут занепав. Зараз видубуток в селищі нафти мізерний.

З пам’яток архітектури  в Биткові збереглося мало що. Найбільший інтерес представляє забудова Копальні, тобто промислового селища. Зокрема, збереглася будівля колишньої електростанції, в перспективі в цьомку приміщенні запланавано відкриття музей нафтовидубуттку Галичини. Також збереглася будівля ошатного і красивого костелу Св. Варвари (тепер греко-католицуька церква). Подекуди ще можна побачити копанки, з яких видубували нафту.

Найвідоміші уродженці  Биткова брати Петро і Богдан Бенюк – українські актори. Найбільшого успіху на театральній ниві досяг Богдан Михайлович. Він зіграв десятки ролей в кіно та театрі, займався озвученням мультфільмів, вів передачі на телебаченні. Богдан Бенюк також був депутатом Верховної Ради 7-го скликання.

Ще один відомий уродженець Биткова – Олександр Букатюк. Він – один з молодих і талановитих поетів краю. Неодноразово друкувався в періодиці, антологіях, часописах та альманахах. Перу Олександра Букатюка належать збірки поезій, пов’язані з новітньою історією України «Мадонна Майдану» та «Мадонна Миру».