Сайт села Базар

Базар – одне з історичних сіл Чортківщини, розташоване на річці Джурин. Відомо, що перша назва населеного пункту звучала як Митниця. Ця назва вказує на існування якоїсь митниці при торгівельному шляху. Сучасна назва також пов’язана із торгівельним значенням поселення. В документах назва Базар починає фігурувати з 1632 р. Вона має тюркське походження та означає торговицю.

Давня історія Базару ще не вивчена на належному рівні.  Археологічні розкопки, які в 1912 р. проводив доктор Гадечек так і не були доведені до кінця. Натомість розкопки польських археологів міжвоєнного періоду дали цікаві знахідки. В першу чергу було знайдено давньоруське поселення X-XI ст. з могильниками. Знайдені речі були відправлені до музеїв Кракова.

Таким чином, тоді ще Митниця була в складі Київської Русі, далі – Галицько-Волинського князівства і нарешті в складі Польського Королівства. За часів Речі Посполитої через село проліг торгівельний тракт, який відомий під назвою Волоський шлях. В самому поселенні існував сторожовий та оборонний пункт.

Великих спустошень для Подільського краю завдавали татарські набіги. Від них потерпала також і Митниця. Десь в цей час вона була знищена дощенту. Жителі, що вціліли, зібрались та заклали нове село, назвавши його Базаром. З 1672 по 1699 рр. воно перебувало в складі Подільського пашлику.

Важким було життя простого селянства Базару аж до скасування панщини. В честь такої вагомої події в житті села 16 травня 1848 р. тут було встановлено пам’ятний хрест, який зберігся до наших часів.

Наприкінці ХІХ ст. в  Базарі вже працювала читальня товариства «Просвіта», також діяли різноманітні спортивно-патріотичні товариства. Попри те, що в міжвоєнний період українці і зазнавали певних утисків з боку польської влади, однак національно-культурне життя в селі все ж існувало. Хто не лінувався працювати на землі, мав достатні заробітки для проживання, були доступні порівняно дешеві кредити, а податки були досить лояльними.

Важкими виявились для Базару роки радянізації. Під жорна тоталітарного режиму комуністичної влади потрапило понад 100 базарівчан. В ці роки більшість жителів села була задіяна на праці в колгоспі, в Базарі працював цегельний завод та млин.

Існуюча в селі церква Покрови Пресвятої Богородиці була побудована на місці давнього дерев’яного храму. У святині перебувають мощі Йосафата Кунцевича та Йосафати Гордашевської.

Неподалік села знаходиться гідрологічна пам’ятка – Семенів Потік. Собою являє головне джерело довжиною 320 м. та інші дрібніші потічки. Потік має  важливе значення для водної системи села та околиць.

В селі Паушівка (Павлишівка), що також на Чортківщині народився відомий український письменник та драматург, що писав так званим язичієм Іван Гушалевич. В 1835 р., коли хлопцю було 12 р. сім’я переїхала до Базару. Окрім художніх творів Іван Гущалевич також займався видавничою діяльністю. До його видавничих проектів належать часописи «Новини», «Пчола», «Зоря Галицка».

Родом з Базару Володимир Маланчук. Отримавши духовну освіту незабаром вступив до Згромадження отців Редемптористів. В післявоєнний час проживав на еміграції, де перебував на високих посадах української греко-католицької церкви. Отець Володимир автор низки публікацій релігійного і суспільного змісту в періодичних виданнях.