Сайт поселка Оржев

Оржів – одне із промислових селищ Рівненського району. До категорії с.м.т. віднесено в 1959 р. Тоді ж хутори, які здавна вважались Оржівськими перейшли в підпорядкування Зорянської сільської ради. Існує декілька версій походження назви містечка.  Перша легенда розповідає, що першою назвою населеного пункту був Моржів. Це було пов’язано з тими віками, коли від масових епідемій (морів) вимирало дуже багато людей. Інша легенда роповідає, що поселення зазнавало нападів з боку татар, оскільки лежало на шляху їхнього просування. Відтак спочатку урочище, а згодом і село біля нього отримали назву Горжів, тобто: «горе жити». З часом назви з обох версій могли трансформуватися в сучасну – Оржів.

Оржів належить до числа давніх сіл Волині. На сторінках історичних хронік він починає регулярно фігурувати з  XVI ст. В цих документах село зазвичай записане як Оржово.

Впродовж століть Оржів лишався звичайним, нічим не примітним селом. Розвиток поселення розпочався в ХІХ ст., коли в цій частині Волині почали масово розроблятися лісові вирубки. Відтак  в селищі виник деревний комбінат, а довкола нього заводська осада. На цьому комбінаті працювали, а в осаді проживали в основному поляки. Основною продукцію оржівських підприємств був високоякісний паркет та фанера різних ґатунків.

Міжвоєнний період в історії Оржева позначився культурним розвитком. Якщо раніше в селі не було загальноосвітньої школи, ва існував лише клас при церкві, то поляки побудували таку. Велике значення мало відкриття станції на залізничній гілці Рівне-Ківерці. Завдяки цьому містяни з Рівного почали приїздити до тутешніх лісів на відпочинок.  

Трагічними сторінками в історії Оржева був період Другої світової війни. Під час так званої «волинської різні» загони УПА оточили будівлю Оржівського комбінату, в якій переховувалися поляки. Більшість римо-католиків зуміли втeкти в напрямку Клеваня. Упівці частково спалили корпуси камбінату.

Найбільше і головне підприємство селища – деревообробний комбінат (ОДЕК). ОДЕК – сучасне підприємство, обладнане новітньою технікою, в процесі виробництва застосовуються провідні сучасні технології. Станом на 2016 р. підприємство вийшло на випуск 90 тис. метрів кубічних фанери в рік. В 70-х рр. ХХ при комбінаті було створено футбольну команду «Деревообробник», пізніше назву змінено на «Факел». Якісно нові зміни з командою відбулися з 2001 р., тоді ж вона отримала нову назву «ОДЕК Україна». Футбольний клуб Оржівського деревообробного комбінату – одна з найкращих футбольних команд Рівненщини.

Найдавніша пам’ятка Оржева – Преображенська церква. Храм дерев’яний, зведений ще 1770 р., після перебудови церква стала хрещатою у плані. Святиня – яскравий зразок волинського дерев’яного церковного будівництва.

Також в Оржеві в останні роки побудовано декілька нових храмів. За сприяння підприємства «ОДЕК Україна» в центрі селища побудовано ротонду з фігурою Матері Божої.

Від Оржева в напрямку Клеваня в лісі знаходиться знаменитий Тунель кохання. Про його появу вже складені легенди. Ще в ті давні часи, коли будувалась залізниця оржівський інженер закохався в дівчину із Клеваня. Коли розглядались різні варіанти прокладання залізниці, цей інженер запропонував простий і легкий спосіб – прокласти залізницю по прямій через густий ліс. Так з’явилась швидка дорога для цього юнака і його коханої дівчини.

На одному з Оржівських хуторів – Адамкові народився один із видатних діячів ОУН на Рівненщині польського періоду Володимир Робітницький. В 1937 р. він був засуджений перший раз, в 1939 р. повторно на Рівненському процесі до 10 років позбавлення волі. Перебування в польських тюрмах підірвали здоров’я Володимира Робітницького. Помер він в 1941 р., можливо похований на Янівському цвинтарі у Львові.