Сайт села Грушвица Первая

Грушвиця Перша – одне із давніх сіл Рівненського району, розташоване за 18 кілометрів від обласного центру неподалік автомагістралі Київ-Чоп. Свою назву село перейняло від урочища Грушва. Тут в давнину росло багато диких груш. Друга частина назви почала вживатися для розрізнення з Грушвицею Другою, яка знаходиться неподалік.

Найдавніші знахідки на території Грушвиці Першої датується епохою бронзи. В ході археологічних розкопок вдалося відкрити давньоруське поселення (городище). Період його існування датують ХІ-ХІІ ст. Можливо, тут існував один із давніх ремісничих центрів прадавньої Волинської землі.

Що ж стосується, власне,  першої згадки про Грушвицю, то вона відноситься до 1565 р. На той момент село вже існувало та було власністю сатиївської княгині. Надалі Грушвиця часто фігурує на сторінках хронік.

На відміну від деяких інших поселень Грушвиця не була власністю якоїсь окремої шляхетської родини. Власники села часто змінювалися. Просте селянство Грушвиці жило у важких умовах. Саме тому простий люд жваво  підтримував різноманітні повстанчі прояви. Селяни Грушвиці активно влилися до загонів Сиверина Наливайка. Під час національно-визвольної війни Богдана Хмельницького жителі Грушвиці та навколишніх сіл створили невеликий загін, який тримав в страху усіх навколишніх поміщиків. Повстанці повністю розгромили маєток в Омеляні.

Скасування панщини не принесло очікуваних свобод селянству. Частину землі жителі Грушвиці змогли викупити, але це були далеко не найкращі землі, які тут були. З середини ХІХ ст. на вільні землі прибувають колоністи: польські, чеські та німецькі. Найбільше поселення в окрузі – чеська колонія отримала назву Грушвиця Друга або Грушвиця Чеська.

Початок ХХ ст. відзначився селянсько-робітничими повстаннями, які докотилися і до Грушвиці. Під час Першої світової війни неподалік села відбувалися активні бойові дії. Певне покращення життя Грушвиці  відбулося міжвоєнного періоду. Від 1917  до 1928 р. в Грушвиці проіснувала філія товариства «Просвіта». Активісти товариства займалися просвітницькою діяльністю, існував театральний гурток, який давав постановки по селах Рівненського і сусідніх повітів.

Під час Другої світової війни на початку липня 1942 р. біля села відбувався бій між радянськими і німецькими військами. В результаті цієї сутички загинуло 125 червоноармійців, їх поховали в братській могилі на околиці Грушвиці Першої. В роки війни в селі діяв партизанський загін, діяльність якого координував П. Мірющенко з Рівного.

В 1949 р. в Грушвиці Першій було створено два колгоспи. Їх в 1958 р. об’єднали в одне господарство під назвою «Нове життя». Колгоспне господарство було одним з найбільших в Рівненському районі, а сам  колгосп багатопрофільним: вирощувалися зернові, фрукти, овочі, працювали тваринницькі ферми. Зараз в селі працює приватне фермерське господарство «Переможець».

Частина чехів, які на рубежі ХІХ-ХХ ст. оселилися в околицях Грушвиці були римо-католицької віри. Свій храм вони змогли побудувати лише в 1928 р. Це був один з небагатьох римо-католицьких храмів, де прихожанами були чехи. Святиня носила ім’я Святого Вацлава. Богослужіння в костелі проводилися аж до другого приходу радянської влади. За часів СРСР будівля використовувалась під склад зерна. Зараз православні Грушвиці намагаються відбудувати костел.

В Грушвиці Першій також є дві церкви Пресвятої Богородиці (мурована і дерев’яна). Найстаріша з них звичайно дерев’яна, її було зведено в 1766 р. Храм типовий для волинської школи церковного будівництва.

З природничих пам’яток поблизу села є етимологічний заказник «Грушвицький», загальна площа якого 10 га. Окрім цікавого рослинного різноманіття тут також гніздиться багато птахів.

Серед відомих уродженців Грушвиці Першої можна назвати Чеслава Янчарського – польського поета, автора багатьох дитячих книжок. Твори письменника перекладені на багато європейських мов.