Сайт города Старый Самбор

Старий Самбір раніше називався Самбір або Старе Місто. Після того, як переселенці спаленого міста заклали Новий Самбір за старим поселенням закріпилась теперішня назва. Слово «Самбір» має до десятка пояснень. Народна легенда розповідає про місто, яке лежало в «самому борі», тобто посеред лісу. Поруч із містом в Дністер впадає пічка Яблонка. В багатьох індоєвропейських мовах словo «sambara» означає злиття. Поруч з цим в Давній Русі поширеними були фортифікаційні споруди особливого типу – самбори. Саме від такої оборонної споруди швидше за все утворилася ця назва. Статус міста має з 1553 р.

Старий Самбір одне з найдавніших міст Львівської  області. Воно зафіксоване під 1071 р. у Воскресенському літописі. Відомо, що тодішній Самбір  в 1242 р. зазнав нищівного нападу татар, вцілілі мешканці переселились до села Погоничі, де заснували нове місто. З часом Самбір відбувався, а його всі почали називати Старим.

Попри те, що ще з 1375 р.  Старий Самбір став центром повіту, однак Магдебурзьке право йому було надано  тільки в 1553 р. Місто розвивалось як ремісничий центр, тут існували цехи, а продукція тутешніх майстрів користувалася попитом. Звичайно, що ремесла стимулювали і розвиток торгівлі. Двічі на рік до Старого Самбора приїздили купці, що придбати товари або продати свою продукцію. Щотижня в місті відбувалися торги.

Наступні століття були ненайкращими для Старого Самбора. Спочатку місто потерпіло під час Національно-визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького. Далі були пожежі, епідемії, нашестя саранчі. Місто дуже зруйнував землетрус в 1837 р.

Під час національно-визвольних подій 1918 р. 3-го березня в старому Самборі відбулося віче, куди прибуло близько 10 000 осіб. За часів ЗУНР в Старому Самборі сформувався загін Українських січових стрільців.

Якщо в попередні століття в Старому Самборі жили переважно русини, поляки, то в першій половині ХХ ст. стає майже виключно єврейським містом. Деякі заможні іудеї займалися торгівлею між Угорщиною і Польщею. Декілька разів в місті відбувались пожежі. Під час пожежі в 1925 р. вигоріла половина міста. Відбудовували Старий Самбір коштами і матеріалами євреї з Самбора.

За радянських часів Старий Самбір був типовим районним центром, тут працювали невеликі фабрики і заводи харчової і легкої промисловості. Зараз тутешній льнокомбінат налагодив виробництво вати, а АТ «Екватор» електротехнічних товарів.

В центральній частині Старого Самбора посеред міської забудови домінує костел Святого Миколая в неороманському стилі. Він побудований 1890 р., внутрішні розписи виконано аж в 1913 р. За часів радянської влади храм було замкнено, тут існувало фабричне приміщення та склад. З відновленням святині за Незалежної України в храм перевезли вивезений раніше до Мостисьок центральний вівтар. Поруч з костелом давня міська забудова та фахверковий будинок  на площі Ринок.

Попри те, що в Старому Самборі зараз немає євреїв, але лишилися деякі пам’ятки іудейського народу. Зокрема, збереглася синагога, її побудовано в XIX ст. Споруда за радянських використували під склад, зараз вона поступово і невпинно руйнується.

На виїзді із Старого Самбора в напрямку Турки на пагорбі розкинувся єврейський кіркут (цвинтар). Він є досить давнім, адже почав існувати з тих пір, як тут осіли євреї. Джек Гарднер, предки якого проживали в Старому Самборі профінансував  реставрацію кладовища та спорудження пам’ятника єврейському народу – жертві гітлерівського винищення.

В Старому Самборі народилася Яніна Райхерт-Тот – відома польська скульпторка. Невдовзі після народження її родина переїхала до Львова. В мистецтві дебютувала в 1919 р. Яніна Райхерт спочатку працювала в майстерні Людвіка Туровича, потім самостійно у Львові. Після встановлення радянської влади Яніна Райхтер-Тот жила і займалася скульптурою в Кракові.

З простої української ремісничої родини походив уродженець Старого Самбора Миколай Зибликевіч. Здобувши дві вищі освіти Миколай став високоосвіченою людиною. Довгий час працював в міській владі Кракова, а в  1874-1881 рр. був президентом міста. Вже в поважному віці переїхав до Львова, де й помер.