Сайт села Новый Витков

Село Новий Витків розташоване при шляху з Радехова до Червонограда. До Другої світової війни це було два населенні пункти: Старий Витків і Новий Витків. Як село Витків згаданий під 1469 р. Назва поселення може походити від прізвища якогось Витківського, який його заклав.

Спочатку Старий і Новий Витків, як села перебували у власності різних магнатських родин. Пізніше обома населеними пунктами володіли Лянцкоронські, далі – Потоцькі. В 1752 р. згідно люстрації Витків вже був містечком. На ринковій площі було 57 будинків, тут регулярно відбувалися ярмарки і торги.

З Новим Витковом пов’язана трагічна історія Гертруди Коморовської. Щасний Потоцький в 1770 р. проти волі своїх батьків взяв з нею таємний шлюб. Батько Щасного, Францішек Сілезій Потоцький хотів домогтися, аби цей шлюб був визнаний недійсним, бо Коморовські за статками йому були не рівня. На час влагодження цієї справи Францішек Потоцький надумав сховати Гертруду в Христинопільському монастирі. Слуги викрали дівчину, вкинули до воза і накривши кожухами повезли до монастиря. Бідолашна дівчина задихнулася. Аби приховати сліди злочину, слуги Потоцького скинули тіло в ополонку. Лише навесні у водах Бугу знайшли понівечене тіло загиблої. В 1777 р. Гертруду Коморовську було перепоховано в підземеллях костелу о. августинів у Новому Виткові.

За злочин свого батька Щасний Потоцький згідно вироку суду віддав величезні маєтності включно із Новим Витковом Коморовським. Коли друга дочка Коморовських, Кордуля виходила заміж за кузена Щасного Потоцького, вже ніхто не був проти такого шлюбу. Трагічна історія Гертруди Коморовської стала темою численних прозових творів в польській літературі.

В ХІХ ст. у Виткові вже діяла школа. Тоді ж у містечку з’явилися перші промислові підприємства. Наявність тут покладів глини дали можливість закласти дві цегельні.

Занепад Старого і Нового Виткова розпочався вже в радянський час. Колишнє містечко Новий Витків було об’єднано із селом Старим Витковом і перетворено в один населений пункт. Наразі у Новому Виткові проживає трохи більше 1000 жителів, діють школа, дитсадок, амбулаторія та Народний дім.

Не кожне село може гордитися стількома видатними уродженцями, як Новий Витків. В першу чергу - це світової слави оперний співак Олександр Мишуга. Він народився 20 травня 1853 р. в родині шевця. Ніхто тоді не знав, що співом Сашка колись будуть захоплюватися сотні слухачів в Варшаві, Кракові, Львові, Турині, Мілані, Берліні, Києві… Попри світову славу і визнання, Олександр Мишуга ніколи не забував про рідний Новий Витків. За заповітом співака було поховано у рідному містечку. В Новому Виткові діє музей Олександра Мишуги.

Видатними літераторами, журналістами, видавцями, громадсько-політичними діячами були брати Теодор та Михайло Білоуси. За їхньої участі було видано багато дешевих і популярних книг для українських селян і робітників.

Поляк німецького походження, уродженець Старого Виткова, Рудольф Вацек зробив великий вклад в розвиток спортивного життя Львова і Галичини. Він був багаторічним президентом львівського футбольного клубу «Погонь», керівником львівської спортивної радіостанції, написав ряд книг про велотуризм: «До Англії і Норвегії велосипедом», «Велосипедом по Європі» та інші.

Ще з XVII ст. у Новому Виткові існував дерев’яний кляштор і костел отців августинів. Пізніше комплекс було перетворено на мурований, в 1786-1788 рр., а пізніше в радянський час споруди постраждали від непродуманих перебудов. Зараз споруди колишнього кляштору і костелу стоять в руїні. Поруч з костелом напівзруйнована капличка Гертруди Коморовської.

Дерев’яна Преображенська церква в Новому Виткові – типовий триверхий храм в галицькому стилі. Відомо, що 1859 р. церкву було ґрунтовно перебудовано, вже в наші часи храм зовні обшито дошками.