Шаповал Володимир Іванович

Вирішальну роль у долі В.І. Шаповала відіграв Центральний штаб партизанського руху України. За його клопотанням у листопаді 1944 року Володимира зараховано студентом щойно організованого Чернівецького медінституту. Навчатися було важко: давалися взнаки велика перерва у навчанні, наслідки тяжкого поранення, бракувало грошей на життя. Він брав нічні чергування, а вдень навчався так, що отримав від товаришів прізвисько "професор". У студентські роки він почав займатися й науковими дослідженнями. Праця третьокурсника В.І. Шаповала "Гнойно-воспалительные заболевания кисти (клинико-топографоанатомические исследования)" визнана кращою серед студентських робіт і відмічена грошовою премією. За відмінне навчання він одержував Сталінську стипендію впродовж 3 курсів. 1949 року В.І. Шаповал закінчив інститут з відзнакою.

Володимир Іванович згадував пізніше про те, що директор інституту Д.С. Ловля, що був раніше директором Харківського медінституту, запропонував йому залишитися у клінординатурі на одній з хірургічних кафедр. Ми не знаємо, що було причиною відмови від такої пропозиції: чи бажання бути ближче до родини, чи скрутний матеріальний стан, чи прагнення самостійної роботи, але Володимир Іванович поїхав за направленням до Знаменки, де обійняв вакантну посаду хірурга міської лікарні. Однак обставини склалися так, що невдовзі, крім обов'язків хірурга, йому довелося виконувати одночасно і обов'язки патологоанатома, судово-медичного експерта, а потім і завідувача районного відділу охорони здоров'я. Все це сприяло нагромадженню багатого досвіду хірурга, дослідника та адміністратора, який став у нагоді в подальшій практичній діяльності.