Кавун - символ деокупації Херосонщини

Важко знайти людину, яка б не любила такий солодкий та надзвичайно соковитий фрукт, як кавун. Хоча вчені-ботаніки вважають його ягодою. Тому зовсім не дивною є ідея святкування Всесвітнього дня кавуна, який припадає на 3 серпня. Ця дата також є невипадковою, адже саме тоді спостерігається пік збирання врожаю ягоди.
Достеменні дані про впровадження цього свята невідомі. Проте загальновизнаним є факт, що Всесвітній день кавуна почали відзначати американці. У Сполучених Штатах без цієї ягоди не обходиться жодна літня вечірка та пікнік. Неймовірний солодкий смак, свіжа соковитість та низька калорійність зробили кавун найулюбленішою ягодою для більшості населення Землі. Тому не дивно, що він заслуговує на свій власний всесвітній день.
Батьківщиною цієї диво-ягоди офіційно вважається Південна Африка. З давніх-давен кавун вирощували на території Південно-Африканської Республіки, Намібії, Ботсвани тощо. Пращуром цієї культури вважається колоциніт та диня тсама, яка доволі часто зустрічається в пустелі Калахарі, розташованій в центральній частині Південної Африки. Диня тсама і сьогодні виконує важливу роль – втамовує спрагу бушменів.
Вирощування кавунів як культурної рослини почали ще стародавні єгиптяни. Кавунами розмальовані стіни єгипетських гробниць, а лікувальні рецепти з цим складником записані на стародавніх папірусах. Згадується ця ягода і в поезії Вергілія, а це свідчить про те, що давні римляни також вирощували цю ягоду. У Римі полюбляли споживати кавун у свіжому та в засоленому вигляді, також римляни нерідко ласували кавуновим медом. У V столітті кавун «перекочував» до Азії, де мешканці Китаю прозвали його «динею із Заходу». Там і почалися перші святкування, присвячені кавунам.
У середньовічну Європу ця культура потрапила завдяки хрестовим походам, що неодноразово проводилися у той час. Англійці почали вирощувати кавуни на початку 17 століття. Однак через те, що природні умови Англії не відповідали вимогам цієї теплолюбної культури, вирощувати їх доводилося в парниках та теплицях.
В Україну, аж до другої половини 17 століття, кавуни завозилися з південних країн. Їх не споживали у сирому вигляді, а готували з них різні страви з прянощами. Сьогодні кавуни вирощуються на півдні країни – в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Найбільшими постачальниками кавунів у світі є Китай, Іран, Туреччина, Бразилія, Узбекистан, Україна.
Кавун вважається одним із символів Херсонської області. У мирні часи – солодка ягода посіла особливе місце у просуванні туризму в області. А під час війни – саме кавун став символом звільнення області від російських окупантів.
Пам’ятний знак «Дари Херсонщини» у формі чотириметрового кавуна знаходиться поряд із селом Осокорівка на Херсонщині. За однією із версій, пам’ятник кавуну з’явився тут наприкінці 80-х років. На той час тут діяв колгосп «Україна», і близько 100 гектарів з 7,5 тисяч були відведені під вирощування кавунів. Саме цей кавун зустрічав туристів, які їхали відпочивати на Херсонщину, і пам’ятний знак став місцем, біля якого відпочивальники залюбки фотографувалися дорогою до моря. А ще, просто поряд із залізним кавуном продавали і соковиті херсонські кавуни.
І от, коли Збройні сили України звільнили цю територію, наші захисники не знехтували традицією робити фото із кавуном. Тож ще до офіційного повідомлення про деокупацію цих територій, херсонці вже впізнали місце, звідки нашим захисникам вдалося вигнати ворога.
З початком війни кавун став символом звільнення Херсонщини. Коли на півдні оголосили інформаційну тишу – саме кавун у різних варіаціях став символом початку контрнаступу ЗСУ на Херсонщині. Хтось із посадовців запостить емодзі з кавуном, хтось – фото. І користувачі мереж одразу розуміють: триває звільнення Херсонщини.
Сьогодні, 3 серпня 2023 року пробаціонери Київщини у своїх підрозділах провели заходи до Дня кавуна, роз’яснили клієнтам пробації про символ звільнення окупованих територій та переглянули відеофільм по майстер-класу з карвінгу.