Порядок безкоштовного отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства

Згідно Земельного кодексу України кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки, а її розмір залежить від цільового призначення.


Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Спочатку необхідно визначитись із земельною ділянкою, яку Ви бажаєте отримати у власність та впевнитися у тому, що вона вільна та належить до земель комунальної власності. Це можливо зробити за допомогою, наприклад, Публічної кадастрової карти України або звернувшись до Держгеокадастру із відповідним запитом. Першим етапом отримання такої земельної ділянки є подача заяви до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади. У зверненні слід зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації). До клопотання додаються:
графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з Публічної кадастрової карти України); погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб); документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України); документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього). При цьому, вимагати від заявника будь-які додаткові матеріали та документи забороняється. Орган місцевого самоврядування або виконавчої влади має розглянути клопотання у місячний строк та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наступним кроком буде замовлення в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Розробниками проекту землеустрою, відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій", можуть бути як юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, так і фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Далі проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з: територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва); іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках. Після погодження проекту відведення земельна ділянка підлягає реєстрації в Державному земельному кадастрі. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки після його погодження підлягає затвердженню. Для затвердження проекту землеустрою необхідно надати до органу, який видав дозвіл на його розробку, клопотання про затвердження цього проекту. До клопотання додаються екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування. Останнім кроком є реєстрація права власності на земельну ділянку, яку здійснюють територіальні органи Міністерства юстиції; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріуси. До заяви встановленої форми необхідно додати наступні документи:
документ, що посвідчує особу; засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Заява про реєстрацію права власності на земельну ділянку розглядається у строк до 5 робочих днів.