Чим відрізняється позбавлення волі від її обмеження?

Що собою являють ці покарання?

Обидва ці явища є видами кримінальних покарань за вчинення злочину. Так, згідно зі статтею 61 Кримінального кодексу України (далі по тексту - ККУ), обмеження свободи - це покарання, що передбачає утримання особи в спеціальних виконавчих установах відкритого типу, без ізоляції від суспільства і з обов'язковим залученням засудженого до роботи. Таке покарання не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок з дітьми до 14 років, неповнолітніх, людей пенсійного віку, інвалідів першої та другої груп.

Позбавлення волі - це такий вид покарання, при якому людина повністю ізолюється від суспільства в установах закритого типу (стаття 63 ККУ).

Призначити кримінальне покарання може тільки суд своїм рішенням, прийнятим в установленому для цього порядку.

Порядок і умови виконання таких покарань, так само як і інших кримінальних, зазначений в Кримінально-виконавчому кодексі України (далі по тексту - КВКУ). Від положень цього кодексу далі і будуть порівнюватися умови утримання засудженого при позбавленні волі і при її обмеженні, його права (тобто, то що йому можна і дозволено робити) і його обов'язки (те, що він повинен робити і як саме робити). На основі таких порівнянь і буде сформульований перелік ознак, за якими можна буде побачити чим обмеження волі відрізняється від позбавлення.

Різниця між обмеженням і позбавленням волі.

Засуджені до обмеження, як уже згадувалося вище, обов'язково залучаються до роботи, але при цьому, їх робота оплачується і незалежна від суми всіх відрахувань з їхнього заробітку, фактичні виплати повинні становити не менше 75% від всієї суми; для засуджених з наявністю заборгованості за виконавчими документами - не менше 50%.
Таким чином, одним з прав засуджених до обмеження волі є дотримання базових гарантій передбачених Кодексом законів про працю, серед яких і отримання плати за свою роботу.
Але при цьому, роботу вони виконують під наглядом органів виконання покарань.різниця між позбавленням та обмеженням свободи.

Крім того, статтею 59 КВКУ, засудженим до обмеження, передбачено ще такі права:

- носити звичайний одяг, спеціальна форма не потрібна;
- мати і вільно розпоряджатися мобільним телефоном, комп'ютером, грошима і т.д. (але при цьому забороняється купувати, продавати, передавати і користуватися деякими речами і предметами, перелік яких встановлено Міністерством юстиції (серед них ножі, бритви, зброя, музичні інструменти та інші);
- відправляти і отримувати пошту і передачки;
- на короткі побачення без обмежень і раз на місяць на більш тривалі побачення - до трьох днів.
Також різниця між позбавленням і обмеженням свободи полягає і в тому, що в деяких випадках засуджені до обмеження мають право залишати виправні центри, а саме:

- в разі необхідності здати іспити в навчальному закладі;
- за необхідністю звернутися до лікаря при наявності хвороби за
призначенням лікування;
- в разі подання документів та оформлення пенсії;
- а також в інших життєво необхідних ситуаціях.

Засуджені до позбавлення волі, відповідно до статті 107 КВК України, також мають деякі права, але вони більш обмежені, ніж у засуджених до обмеження. Так, вони мають право на отримання інформації про своє засудження, на спілкування з особами, що знаходяться поза межами виконавчих установ (в тому числі через інтернет ресурси, листування, відправку паперових листів; спілкування по телефону; при цьому, спілкування з особами, що не є родичами дозволяється тільки з дозволу адміністрації); на побачення до 3 годин з родичами і на побачення до 3 діб з близькими родичами, з якими разом проживали; мають право на отримання і відправлення грошових переказів; отримання посилок та бандеролей; на здобуття освіти, на правову допомогу; право працювати (при такому покаранні це є вже правом, а не обов'язком як при обмеженні; але, при цьому, такі засуджені зобов'язані виконувати роботу необхідну для підтримки благоустрою колонії і пов'язану з самообслуговуванням). Також засуджені до позбавлення волі мають право отримувати безкоштовну медичну допомогу від лікаря цієї колонії, або ж вони можуть звертатися за рахунок своїх грошей або грошей родичів в будь-яку іншу лікарню. Крім цього, вони мають право на отримання пенсії.
Таким особам заборонено отримувати і передавати будь-кому гроші та інші цінності без дозволу адміністрації колонії (але при цьому, можна купувати літературу: газети і журнали без обмеження, а книги не більше 10; витрачати свої гроші на ліки призначені місцевим лікарем або при зверненні в інші лікарні). Також їм суворо забороняється наносити собі або будь-кому іншому татуювання, нецензурно виражатися, давати клички один одному, порушувати трудову дисципліну, порушувати правила відправки кореспонденції; самовільно залишати колонію, носити і купувати заборонені речі і предмети; грати в азартні ігри; вживати спиртне; курити в недозволених місцях.

Для обох категорій засуджених передбачено відповідальність за порушення трудової дисципліни виправного центру (колонії).

Чим же відрізняється позбавлення волі від обмеження?
Висновки:

Місце утримання. При позбавленні волі - повністю ізольоване (установи закритого типу); при обмеженні - немає такої ізоляції, тобто, установи відкритого типу.
Робота. При обмеженні - це основний критерій; при позбавленні - як додатковий.
Строгість утримання. При позбавленні волі умови суворіші, майже все заборонено (в тому числі при позбавленні є обов'язок носити однакову спеціальну форму одягу; тяжчі міри покарання за порушення дисципліни).
Оплата праці. При обмеженні платять не менше 75 відсотків на рахунок від зароблених грошей (за наявності заборгованості по документам - не менше 50%), при позбавленні - не менше 50% (за наявності заборгованості по документам - не менше 25%).
Можливість на кілька днів залишати виправну установу. При обмеженні - є така можливість при дотриманні деяких умов, а при позбавленні - це майже виключено.
Розпорядження грошима і цінностями. При обмеженні свободи, засуджені мають право вільно користуватися своїми грошима, купувати щось на них; а при позбавленні волі - всі гроші, цінності, які навіть чесно зароблені засудженими, - зберігаються в адміністрації колонії і видаються тільки з її дозволу або в прямо передбачених законодавством випадках.