Німецький терор 1943 року в с. Великі Липняги

У селі Великі Липняги Семенівського району протягом 4-х днів есесівці вершили найжорстокішу в історії розправу над мирним населенням. Лише одиницям вдалося вирватися з моторошного пекла. Вони донесли людям правду про звірства гітлерівців.

Ось рядки з акту, складеного жителями 24 вересня 1943 року:

"Незважаючи ні на які прохання, сльози стариків, жінок, дітей, фашисти з небаченими жорстокістю і звірством убивали, палили, мучили мирне населення. Криками, стогонами, проханнями про помилування, прокляттями наповнилося село в ці дні.

Внаслідок такого жахливого звірства цих тричі проклятих фашистів в с. Великі Липняги мученицькою смертю загинуло: чоловіків - 49, жінок - 116, стариків - 81, дітей - 125. Лише якимось чудом вдалося врятуватись 15 чоловікам.

Творячи свою підлу розправу над мирним населенням, есесівці збирали людей великими групами на кожній сільській вулиці, заганяли в хати і розстрілювали або живими спалювали, не даючи нікому вибратися з моря вогню.

Так було на Тракторній вулиці. Кровожерливі звірі-фашисти зібрали дітей, жінок, стариків у кількості 47 чоловік у колгоспника І. М. Тколенка, а потім по 10 чоловік направляли в палаючу вогнем хату, розстрілювали або кидали живими у вогонь. Так було на Кооперативній вулиці: фашисти зігнали в хату жінок, дітей (більше сорока чоловік), розстріляли всіх і підпалили приміщення. Шукаючи спасіння, жителі ховалися в заростях бур 'янів, у кукурудзі, канавах, ямах, погребах. Але розлючені загони есесівцїв-автоматників знаходили їх і там. З автоматів фашисти обстрілювали, закидали сховища, ями, погреби гранатами. Яскравим прикладом нестримної жорстокості і звірств можуть служити і такі приклади: фашисти розстріляли молоду матір Ольгу Дулевич, схопили її шестирічного сина Віктора і кинули у вогонь. Молода мати Марія Бутєнко, рятуючись від смерті, схопила на руки трьох маленьких дітей - Ваню, 7 років, Таню, 3 років, Колю, 10 місяців - і сховалась у себе на городі, але фашист-звір розстріляв усіх чотирьох з автомата, а потім ще кинув гранату, яка, розірвавшись, спотворила всіх чотирьох...

Від рук фашистів-палачів гинули не лише окремі люди, а й цілі сім'ї і навіть родини.

Від імені всіх тих колгоспників, хто вижив, просимо довести до відома Уряд СРСР про всі злодіяння німецьких окупантів. Нехай знають всі народи про ЦІ злодіяння. Нехай знають усі народи світу, що несе з собою злодійський фашистський режим".

Акт підписали:

голова сільради Бутурлим К. К., учитель Андрушєнко М. Є., фельдшер Євдокимова З. Г., колгоспники: Гайдук С. А., Миколаїв К. Ф., Громов П. В., Кривенко Г. Г., Івахно Я. Д.