Повстання Павлюка

Поштовхом до повстання був виступ запорізьких нереєстрових козаків. У травні 1637 вони захопили артилерію реєстровців у Корсуні і перевезли її на Запорізьку Січ. У серпні повстанський загін, керований Павлюком, виступив на Київщину. Піднімати повстання на Переяславщині Павлюк послав полковників К. Скидана і С. Биховця. Найширше повстання розгорнулось на Лівобережжі, сягнувши до Ромен і Полтави. Повстанці здобували міста, руйнували Шляхетські маєтки.

6 липня 1637 між повстанцями і польською армією на чолі з гетьманом М. Потоцьким стався бій під Кумейками на Черкащині. Повстанці зазнали поразки і відступили до Боровиці (поблизу Черкас). Оточені переважаючими силами ворога, вони змушені були здатися. Польському гетьманові М. Потоцькому вдалося придушити повстання. Захопленого у полон Павлюка страчено у Варшаві.