Історія Хорольської районної бібліотеки

До Великої Жовтневої Соціалістичної революції бібліотек масового користування, які були б на державному утриманні, в Хорольському повіті не було. Великі бібліотеки були у панів Хомутова (в його будинку по вулиці Лубенській), Котляревського (в с. Вишняках), Родзянко – у Веселому Подолі та у князя Кільдашова, який тримав свою бібліотеку в будинку по вулиці, яка тепер носить назву „Піонерська”. Після Жовтневої революції всі ці бібліотеки були конфісковані і передані у фонд міської бібліотеки для масового користування. Спочатку (1924 – 1927 роки) ця бібліотека була в приміщені колишнього Палацу піонерів, а в кінці 1927 року її перевели в колишній будинок Орловського, який містився по вулиці Леніна напроти млина Дубинського (нині харчосмакової фабрики).

В цьому ж будинку був розміщений і краєзнавчий музей.

Завідуючою бібліотеки в ті роки аж до 1933 року працювала Кохан А. з 1933 року бібліотеку прийняла Кальманович Блюма Яківна, яка пропрацювала всього рік. Після неї завідуючою стала Голуб.

В 1935 році бібліотека стала районною і була переведена в приміщення по вулиці Карла Маркса.

В 1936 році Голуб виїхала, а завідуючим був призначений Волошин Микола Григорович, який працював до початку Великої Вітчизняної війни. На початку липня 1941 року Волошин пішов на фронт, а бібліотекар Омельченко Олена Дмитрівна була призначена завідуючою.

Коли бібліотека стала районною (1935 рік), штати її збільшились і вже в 1940 році в бібліотеці працювало разом з завідуючою 8 осіб. Серед них Чорноброва Марія Максимівна, Ромас Марія Іванівна, Нагінська Л., Лисенко Г. В., Левченко Л. Д.

До окупації нашого міста німецькими загарбниками книжковий фонд бібліотеки нараховував 66 тисяч екземплярів книг, з них 6 000 – література для дітей. У фонді було багато художніх книг класиків української, російської, зарубіжної літератури. Була і цінна довідкова література, а саме: „Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрена” в 24-х томах, „Жизнь животный” А. Брема – в 6-ти томах, „Большая и малая советские энциклопедии”, „История искусств” в 3-х томах, „Всемирная история” в 9-ти томах, „Вестник Европы”, „Отечественные записки” та інші.

Перед вступом німців у місто, відчуваючи небезпеку, працівники бібліотеки найціннішу літературу закопали в сараї, але фашисти знайшли її і знищили.

Як тільки місто було звільнене від окупантів (23 вересня 1943 року) Ромас М. І. приступила до збору книг від населення для районної бібліотеки. За місяць-півтора вона зібрала 1 980 книг і 10 жовтня цього ж 1943 року бібліотека відновила свою роботу. Завідуючою райбібліотеки була призначена Ромас М. І. На її клопотання стали надходити в бібліотеку книги з міст Горького, Іваново, Москви. Уже на 01.01.1944 року надійшло 1 706 примірників. В той же час продовжували поступати книги і від населення району. Багато літератури надійшло від Соколовської Ольги Бенедиктівни, від лікаря Полонського (92 книги), секретаря райкому партії Міщенка Йосипа Семеновича (176 книг), від Письменної В. Я. (100 книг). В день відновлення роботи, бібліотека одержала від райкому партії велику географічну карту, на якій бібліотечні працівники щоденно відмічали лінію фронту і нерідко біля цієї карти секретар райкому Міщенко Й. С. проводив з читачами бесіди. Він взагалі брав активну участь у проведенні всіх масових заходів, які проводила бібліотека.

Сама Ромас М. І. поповнила бібліотеку творами В. І. Леніна, які зберегла в своєму сараї. Ще йшла війна, а фонд бібліотеки все зростав.

Після закінчення війни фонд став систематично поповнюватися за рахунок державних коштів. Зростав книжковий фонд і збільшувалася кількість читачів. Уже в 50-х роках фонд бібліотеки становив 68 000, а читачів в районній бібліотеці було 3115.

Великого значення надавалося обслуговуванню дітей книгою. Вже в 1947 році при районній бібліотеці був відкритий відділ по обслуговуванню читачів-дітей. А 20 січня 1948 року цей відділ був реорганізований в районну дитячу бібліотеку, завідуючою якої була призначена Василенко Марія Кіндратівна.

В 1958 році при районній бібліотеці для дітей відкрився читальний зал, завідуючою якого була призначена Зєвіна Олена Василівна, яка до того часу, працюючи в районному будинку культури, заочно закінчила Харківський бібліотечний інститут. А в 1960 році Зєвіна О. В. була переведена на посаду завідуючої районної бібліотеки для дорослих.

З 1-го листопада 1977 року районна дитяча бібліотека ввійшла в централізовану бібліотечну систему і Василенко М. К. була призначена заступником директора ЦБС по роботі з дітьми. Бібліотекарем цієї бібліотеки працювала Шевченко Катерина Філімонівна, яка до цього працювала бібліотекарем-пересувником.

До Великої Вітчизняної війни в районі сільських бібліотек не було, а діяли бібліотеки-пересувки. Бібліотекарями таких бібліотек були люди, які по-справжньому любили книгу і свою любов передавали іншим. Вони добровільно брали на себе цю роботу, не одержуючи ніякої оплати. Робота таких бібліотек висвітлювалася на сторінках районної газети „Соціалістична Хорольщина”. Зокрема в газеті № 153 за липень 1940 року була надрукована стаття „Вогнище радянської культури”. В ній писалося: „При бібліотеці організовано 25 пересувок, які обслуговують колгоспників. Найкраще працюють пересувки, де ними керують тов. П. Лопата (Мелюшки) і тов. В. Лук’янець (Софино)”.

Поряд з пересувками в 50-х роках почали діяти колгоспні і приклубні бібліотеки, яких з кожним роком все більшало. Потім, уже на початку 60–х років, на базі цих бібліотек сформувалися сільські бібліотеки і потреба в пересувках відпала.

Перед централізацією в районі було 40 сільських бібліотек. Всі вони стали філіалами центральної районної бібліотеки в 1977 році. Директором районної централізованої бібліотечної системи була призначена Зєвіна Олена Василівна.

Директором центральної бібліотечної системи з липня 1981 року була призначена Сніжко Людмила Максимівна, яка прийняла директорство від Зєвіної О. В. Сніжко Л. М. в 1960 році закінчила Харківський інститут культури, бібліотечний факультет.

З 1997 року директором централізованої бібліотечної системи була призначена Сайно Людмила Василівна, яка до цього 18 років пропрацювала завідуючою відділом обслуговування центральної районної бібліотеки.