Хорольський краєзнавчий музей

10 червня 2017 10:45 | Хорол, Полтавська область
Видатний уральський письменник, краєзнавець, фольклорист діалектолог засновник і організатор народного наукового музею в місті Хоролі в квітні 1917 року. Володимир Павлович Бірюков народився 22 липня 1888 року в с. Першино Далматовського району Курганської області. Вчився в Пермській духовній семінарії. У 1912 закінчив Казанський ветеринарний інститут. Після закінчення Московського археологічного інституту в 1915 році, отримав звання ученого-археолога і дійсного члена інституту. Два роки вчився в Московському сільськогосподарському інституті. З кінця 1919 року — вільний слухач історико-філологічного факультету університету Томська. За конкурсну роботу по місцевому говору університет Томська присуджує йому срібну медаль. У роки Першої світової війни, будучи ветеринарним лікарем 8-го уральсь­кого козачого полку, з лютого 1916 по серпень 1917 року він служив у Хоролі. Його захоплює українська народна творчість, мова, історичне минуле цього краю. Вже у квітні 1917 року він організовує в Хоролі виставку старовинних предметів української народної творчості, яка з великим успіхом відбулася протягом першого тижня. Експонати цієї виставки і стали основою створення краєзнавчого музею в Хоролі. По ініціативі В. П. Бірюкова 9 квітня 1917 року відбулося обговорення запропонованої ним програми влаштування місцевого краєзнавчого музею. Як свідчить протокол установчих зборів Володимир Павлович роз­робив всі аспекти цієї проблеми: організаторську, господарську нау­ково-просвітницьку. На думку Бірюкова музей повинен відображати культу­ру і побут місцевого населення, включаючи в свою експозицію колекції предметів по геології, палеонтології, ґрунтознавству, зоології, бота­ніці, етнографії, народному мистецтву. Він передбачив також створити при музеї картинну галерею, архів і бібліотеку. При обговоренні назви музею представники хорольської громадськості запропонували додати до слів «Народний научннй музей в городе Хороле» ще слова «основанный В. П. Бирюковым в І9І7году». Хорольці прохали В. П. Бірюкова скласти докладний план організації музею, щоб останній міг розвиватися самостійно і тоді, коли його органі­затор залишить Хорол. Володимир Павлович виконав і це прохання. У 1920 році історико-філологічний факультет Пермського університету обирає його на посаду завідувача музеєм старовини. У 1923 році Бірюков був вибраний спочатку членом-кореспондентом, а потім дійсним членом Центрального бюро краєзнавства при Академії наук СРСР, активно брав участь в роботі конференцій, пленумів Центрального бюро краєзнавства. У січні 1954 року Свердловським відділенням Союзу письменників СРСР Бірюков був рекомендований в Союз письменників, а 10 лютого 1955 року Володимир Павлович прийнятий в члени Союзу письменників СРСР. Помер 18 червня 1971 року, похований в Свердловську. У пам’ять про творчі здобутки В. П. Бірюкова щорічно протягом тривалого часу проводилися в Челябінському державному університеті та Челябінському інституті культури Бірюковські читання. Виготовлялися програми та запрошення. Була встановлена премія імені В. П. Бірюкова.

Не має майбутнього той народ, який не пам’ятає свою історію…

Сьогодні музей є джерелом безцінної інформації про природу, соціально-політичні, економічні і етнографічні особливості Хорольщини. Основними напрямками діяльності Хорольського районного краєзнавчого музею є науково-дослідна, освітня, експозиційна, видавнича, реставраційна, пам’ятко-охоронна робота, що спрямована на пошук, вивчення, накопичення та зберігання краєзнавчого матеріалу місцевого значення. Невід’ємною складовою діяльності музею є комплектування фондів та громадсько-просвітницька робота. Наукова діяльність полягає у виявленні, дослідженні предметів та пам’яток історії, природи, культури рідного краю. Результатами такої роботи є друковані видання: збірники, довідники, буклети. Постійно відбувається поповнення фондів музею експонатами, що мають зв’язок із самобутністю Хорольщини, та їх подальше комплектування, наукова інвентаризація. Музей є культурним осередком міста і району, він відіграє надзвичайно важливу роль у освітньо-патріотичному вихованні підростаючого покоління. Дякуючи глибоко патріотичній державницькій позиції голови районної ради Керквуда Степана Івановича під районний музей було передано старе приміщення їдальні Хорольського агропромислового коледжу. Неоціненну роль у створені нинішньої експозиції музею відіграли Штомпель Анатолій Петрович – керівник музею на громадських засадах, Козлов Володимир Андрійович, Хохлов Микола Васильович, Тур Петро Григорович, Борова Любов Дмитрівна, Тимошенко Надія Микитівна, Кривов’язко Віталій Олександрович. Матеріали, які представлені в музеї, зібрані нашими земляками-краєзнавцями: Хвилем Макаром Миколайовичем, Кожевніковою Ольгою Миколаївною, Базилевичем Володимиром Івановичем, Горюном Валентиною Юріївною, Новоселецьким Василем Івановичем, Литвиненком Миколою Іллічем, Тимошенко Надія Микитівна. Вагомий внесок у створення музею надали: Савіна Ніна Михайлівна, яка очолювала районний відділ культури до 2009 року, приватні підприємці: Кияшко Олександр Володимирович та Пушкарь Неля Володимирівна. Це видання стало можливим завдяки активному сприянню начальнику відділу культури і туризму Хорольської райдержадміністрації Гунько Ірині Анатоліївні. При складанні видання використані документи Хорольського районного краєзнавчого музею : фондів , звітів, планів роботи музею, дані з книг надходжень основного фонду, тематико-експозиційного плану музею, численних спогадів наших земляків, та з використанням матеріалів місцевої періодичної преси: обласної газети “Зоря Полтавщини” та районних газет “Колгоспна правда” та “Вісті Хорольщини”. Працівники музею та місцеві краєзнавці - самовіддані любителі історії рідного краю бажають нинішнім і майбутнім працівникам, відвідувачам Хорольського районного краєзнавчого музею бути патріотами свого краю, дбайливо ставитися до артефактів – німих свідків історії та примножувати наш музей - духовну скарбницю Хорольщини.

Історія створення і розвитку музею

Музей заснований у травні 1917 року у м. Хоролі відомим археологом і краєзнавцем Володимиром Павловичем Бірюковим, який, проживаючи у Хоролі в 1916–17 роках, вивчав давню матеріальну культуру, етнографію, мистецтво Полтавщини, мандрував гоголівськими місцями. Наслідком його досліджень і збирання стала унікальна за характером виставка старожитностей і української народної творчості у Хоролі з 03 по 09 квітня 1917 року. На ній експонувалися зразки культового мистецтва ХVІІ – ХІХ ст., побутової старовини, а найбільше українського народного мистецтва (гончарні вироби, вишивки й рушники, килими і плахти), археологічні знахідки на території Хоролу та його околиць. У фондах музею є унікальні свідчення тогочасної виставки, повний текст оголошення оприлюднюється вперше і є свідченням самовідданості служіння громаді.
“М. Хорол, Полтавської губ.
З 3 по 9 квітня 1917 р. Протягом усього пасхального тижня в будинку Земської управи (Аптечний під’їзд, на 2-му поверсі) відкривається виставка старовини і українського народного мистецтва щоденно з 10 ранку до 2 годин дня. Плата за вхід 30 коп., учні, студенти і солдати – 15 коп. Чистий дохід від виставки надійде на відкриття Хорольського музею старовини і українського народного мистецтва. На користь цього ж музею надходять і ті із виставлених предметів, які для цієї цілі пожертвувані їх власниками. Виставка, що відкривається – дитя народної свободи, а майбутній музей – пам’ятник славному ділу визволення. Громадяни, відвідуйте виставку, несіть туди, для Вашого майбутнього музею, предмети, які у Вас є старовини і українського народного мистецтва! Жертвуйте гроші і все те, що може дати ці гроші, щоб на них збудувати окремий будинок для музею – пам’ятник свободи! Громадяни, будьте чутливі, наслідуйте містечко Вятської губ. – Уржум, яке зібрало для потреб звільнення 30000 крб., тоді як ми, хорольці – тільки 28 крб.”
Експонати цієї виставки і послужили основою для створення краєзнавчого музею, який мав назву “Народний науковий музей у м. Хоролі, заснований В. П. Бірюковим у 1917 році”. Оголошення про
відкриття виставки старожитностей і української народної творчості в м. Хоролі

9 квітня 1917 року на загальних зборах представників народної освіти, відбулися перші кроки на шляху організації “Народного Научного Музея”. На зборах були розглянуті найважливіші питання:

Кому передати музей. “Открытой баллотировкой собраніе большинствомъ голосовъ рѣшило передать музей “Просвіті””
Про приміщення для музею. “Л. А. Безпалько заявляетъ, что “Просвіта” постарается разрѣшить этот вопросъ въ самому ближайшемъ времени.”

Організація “Народного
Наукового Музею” в м. Хоролі, типографія Л. Р. Затуренского, 1917 рік

Джерела коштів для існування музею. “Л. А. Безпалько заявляетъ, что “Просвіта” приметъ всѣ мѣры къ добыванію средствъ, нужныхъ для поддержанія дѣятельности музея.”
Що повинен мати музей у своїх колекціях. “Музей долженъ бытъ прежде всего мѣстным. Подъ понятіемъ “мѣстный” разумѣется музей съ коллекціями, характеризующими всю обстановку, въ которой жили и живутъ насельники Хорольскаго уѣзда…”
Назва музею. “Л. А. Безпалько предлагает названіе “Народній Науковий Музей в місті Хоролі”. И. М. Дымскій, присоединяясь къ предложенію Л. А. Безпалько, въ свою очередь приглашаетъ собраніе сдѣлать прибавку “Основанный В. П. Бірюковымъ въ 1917 году”… По настойчивой просьбѣ собранія, В. П. Бірюковъ соглашается на прибавку къ названію музея. Л. А. Безпалько предлагает украинскій переводъ прибавленія “заснованний В. П. Бірюковим 1917 року”. Собраніе единогласно принимает предложенное Л. А. Безпалько и И. М. Дымскимъ названіе музея”. Завідування музеєм. “Для несенія этой работы ораторъ предлагает М. К. Брынцова, художника и большого любителя искусства и старины…Л. А. Безпалько говоритъ, что разъ самымъ иниціаторъ музея находитъ достойнаго продолжателя своего дѣла, то надо только благодарить за это судьбу и принять предложеніе предсѣдательствующаго. Предложеніе принимается единогласно”
Як повинен працювати музей. “Первое средство – безплатность посѣщенія музея для всѣхъ слоевъ населеныя, а въ особенности для учащихся. Второе средство – доступность пониманія коллекцій широкимъ слоямъ населенія.”
Першим завідувачем музею був один із друзів Володимира Павловича, хорольський художник і краєзнавець М. К. Бринцов.
В. П. Бірюковим були написані і видані на власні кошти тиражем не більше 50 екземплярів три брошури: “Виставка древностей и украинского народного творчества в г. Хороле, Полтавской губ. с 3 по 9 апреля 1917 г.” – Хорол, типография Ш. Д. Хайкина, 1917 г.; “Организация народного научного музея в г. Хороле Полтавской губернии”. – Хорол, типография Л. Р. Затуренского, 1917 г.; “В. М. Щербаковский и его лекции по украиноведению”. – Хорол, 1917 г. В архіві Бірюкова в Свердловську зберігається друкований “Устав народного музею в Хоролі”, складений ним на прохання громадськості міста. У 1937 році за розпорядженням з Києва деякі цінності з Хорольського музею були передані офіційно (за відповідними актами і описами – які не збереглися) в Миргородський та Лубенський музеї. Доля інших експонатів не відома.

Приміщення в якому розміщався музей у 1917-1941 роках після війни не збереглося. У 1943 році при відступі будівля музею була спалена німецько-фашистськими окупантами. Із 1937 року до червня 1965 року музею в Хоролі не було. 5 червня 1965 року у приміщенні Хорольської середньої школи №2 був урочисто відкритий історично-краєзнавчий музей на громадських засадах. Чимало зусиль до цього приклали Хвиль Макар Миколайович – учитель історії Хорольської середньої школи №2, Штомпель Анатолій Петрович – вчитель вечірньої школи та місцеві художники Ткаченко В. Г., Москаленко М. І., Звержинський В. О. Директором на громадських засадах став Хвиль Макар Миколайович. У музейній кімнаті, площею 80 кв. м, були представлені сотні найрізноманітніших експонатів: кераміка як скіфської доби, так і давньоруського часу, прясла, кам’яне рубило; натуральні експонати періоду козацтва – козацька зброя: шаблі, ядра; селянські знаряддя праці, зброя, монети; ремесла та знаряддя ремісництва: прядка, чесало, фрагмент ткацького верстата, український одяг жіночий і чоловічий, миски керамічні і дерев’яні, ложки, качалки та рубелі; історичні документи (оригінали і копії), пов’язані з Хорольщиною, різноманітні фото, малюнки, карти, схеми, газети тощо.

У 1967 році музей був переможцем обласного конкурсу на честь 50-річчя Жовтня і нагороджений вимпелом, який нині зберігається у фондах Хорольського районного краєзнавчого музею. Після від’їзду Хвиля Макара Миколайовича до Полтави, завідувала цим народним музеєм учителька Безносик Ольга Григорівна – керівник історичного гуртка.

У 1971- 1973 роках екскурсоводом була Безносик (Кулик) Галина Іванівна, а з 1974 року – Ємець Віктор Антонович. Загальна кількість експонатів станом на 1968 рік нараховувала 700 одиниць. Його експонати увійшли до експозиції нинішнього краєзнавчого музею. Наприкінці 70-х років приміщення музею було пошкоджено і музей припинив свою діяльність. Роботи по відновленню музею розпочалися в 1994 році. Зберігач музею, пенсіонер Штомпель Анатолій Петрович часто хворів і не міг цього зробити. Напередодні знаменної дати – 50-річчя Дня Перемоги, 6 травня 1995 року було урочисто відкрити нинішню експозицію музею. Під музей було передано приміщення колишньої їдальні Хорольського агропромислового коледжу – одноповерховий будинок початку ХХ століття по вулиці Небесної Сотні (колишня Леніна), 98/4.

З березня 2004 року, згідно рішення сесії Хорольської районної ради від 26 березня 2004 року, музей з народного набув статус державного з філією – Новоаврамівським народним краєзнавчим музеєм, заснованим у травні 1959 року. З 2004 року музей отримав назву Хорольський районний краєзнавчий музей. Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів від 12 вересня 2005 року №889 Хорольський районний краєзнавчий музей занесено до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції і музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Великий вклад у створення музею вніс Кривов’язко Віталій Олександрович, який з 1995 по 2015 рік був директором Хорольського музею.

Музей має відділи: “Природа”, “Етнографія” та “Історія”, що включає секції “Археологія”, “Від Київської Русі до незалежності України” та зал звитяги “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

м. Хорол, Полтавська обл., Україна, 37800, вул. Небесної Сотні, 98/4,
тел.: 84-13-3 (26350),
E-mail: au.i@muezum.lorohk

Хорольський краєзнавчий музей на карті

Зберегти мапу як зображення
10.06.2017 10:45
Музеї найближчих населених пунктів
eyJxbyI6InFiZmciLCJxbmduIjpbIjU0NiIsIjU0MiIsIjg5NyIsIjE3NyIsIjg5OCIsIjEzMDkiLCI2NTUiLCI3MDUiLCI2ODgiLCI2NTAiLCI3MTciLCI3MTQiLCI3MTEiLCI2NDUiLCIzNDYiLCIzNDkiLCIyMTg3IiwiMjA3MSIsIjIwNzIiLCI4ODUiLCI4NDciLCI4NDkiLCI4NjIiLCI4MzAiLCI4MDMiLCIyNTg5IiwiMjA3NCIsIjI2OTIiLCIyMTMwIiwiMjIxOSIsIjIzNDYiLCIyMDc2IiwiMjg0OCIsIjE4NzkiLCIyMTc3IiwiMjA2MyIsIjIwMzciLCIxNzAzIiwiMTYyNCIsIjE3MzAiLCIxNzE0IiwiMzc4IiwiMTc2NiIsIjEwODIiLCIxMDI3IiwiMTk3MSIsIjE0ODgiLCIxNDUyIiwiMTQ0OSIsIjk1NyIsIjE3ODkiLCIyNDA4IiwiMjQyOCIsIjI0NTgiLCIyNDE2IiwiMjUyNCIsIjI0NjMiLCIxNTU1IiwiMTU3NCIsIjE1NzIiLCIxMzYyIiwiMTM2MSIsIjUxNyIsIjUxOCIsIjI1NzgiLCIyNTYxIiwiNDQ2IiwiNDIzIiwiNDE5IiwiMzk1IiwiNDIyIiwiMTkxNyIsIjE3NjQiLCIxMzgwIiwiMTI1MSIsIjExMzkiLCIxMTU1IiwiMTA5NyIsIjExNzkiLCIxMTI3IiwiMTIzNSIsIjEyMTkiLCI5MDUiLCIyMTIwIiwiMjEyMiIsIjIxMjMiLCIyMTAwIiwiMjEzNSIsIjIxMzQiLCIyMDgyIiwiMjEwMSIsIjEyOTIiLCIxMzQ3IiwiMTc1NSIsIjIxMzIiLCIyMTMxIiwiMjE0MiIsIjIxNDMiLCIyMTQwIiwiMjU1MyIsIjY0OCIsIjIyMDYiLCI5MzIiXX1fIyRfU0VHSCskJCQ5YjAxM2ZkNjcyMjNjNjUzMjhlZGJkZDU4ZjkwYWFlZQ==
більше ▼