День Прапора в пробації

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України. Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
На виконання Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021року № 673, передбачено залучення дітей і молоді, неформальних рухів молоді до участі у заходах і проєктах з національно-патріотичного виховання. Мета заходу: формувати почуття патріотизму та національної свідомості, поглибити знання про Україну, державні символи та виховувати любов до Батьківщини. З метою належного виконання індивідуального плану роботи та Національно-патріотичного виховання молоді, до Дня Державного прапора та Дня Незалежноста України, суб’єкт пробації прийняв участь у заході «Це моя Україна» прочитав напам’ять вірш В.Сюсюри «Любіть Україну».