Громадські роботи – це не тільки покарання, а й можливість довести своє виправлення без ізоляції від суспільства

З вересня 2001 року Кримінальний кодекс України запровадив у вітчизняну систему покарань громадські роботи. Відповідно до ст. 56 цього Кодексу цей вид покарання полягає «у виконанні засудженим у вільний
від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування». Це покарання передбачає виконання засудженим визначених йому суспільно корисних робіт. Такий характер цих робіт означає, що вони, по-перше, здійснюються не на користь потерпілого
чи будь-якої іншої особи, а в інтересах суспільства (громади), а по-друге, мають насамперед соціальну,
а не економічну спрямованість. Виконання зазначеного виду покарання в районі покладається на Монастирищенський районний сектор
з питань пробації. Крім сумлінного ставлення до праці під час покарання засуджена особа, також зобов’язана дотримуватись певних обов’язків, таких як повідомляти про зміну місця проживання, з’являтись на реєстрацію, не виїжджати за межі України без погодження. Виконання покарання здійснюється планомірно і цілеспрямовано у рамках єдиного механізму, коли засуджений відчуває на собі всі правообмеження, які властиві громадським роботам. Види робіт визначаються органами місцевого самоврядування залежно від потреб конкретного населеного пункту та щорічно погоджуються з органом пробації. Вказані роботи є суспільно корисними, а це означає, що вони виконуються на користь певної громади, суспільства. В переважній більшості такі роботи не потребують особливої кваліфікації і засуджених залучають туди, де щоденно не вистачає робочих рук. Як правило, це прибирання вулиць, скверів, парків, майданів, кладовищ, озеленення громадських місць, незначне ремонтування і фарбування будівель, спортивних і дитячих майданчиків, благоустрій населених пунктів, інші дрібні будівельні роботи, тобто виконання необхідних для міста, селища, району повсякденних справ, за умови, що вони не пов’язані зі шкідливими умовами праці та ризиком для життя і здоров’я. Безоплатність громадських робіт означає, що за їх виконання особа не одержує винагороди, компенсуючи своєю працею заподіяну шкоду. Отже, суспільна корисність такого виду покарання, як громадські роботи, порівняно
з позбавленням волі є очевидною.
Протягом 4-х місяців 2020 року у Монастирищенському районі Черкаської області 2-є осіб відбували покарання у виді громадських робіт, призначене їм за вироком суду. В переважній більшості, цей вид покарання призначається за нетяжкі злочини, такі як: незначні крадіжки, заподіяння легких тілесних ушкоджень та інше. Проте слід зауважити, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. За таких умов направлення особи до місць позбавлення волі, може мати більш негативні наслідки, оскільки в установах виконання покарань може чинитись негативний вплив інших засуджених, які вважають антисоціальний спосіб життя прийнятним. І навпаки, залишення у громаді, дає можливість усвідомити особі, що незважаючи на її негативний вчинок, вона залишається потрібною, спонукаючи таким чином до позитивних змін у свідомості порушника, а обов’язок працювати допомагає зрозуміти невідворотність наслідків за свої вчинки. Публічність покарання, в свою чергу, застерігає інших від протиправних вчинків, виконуючи профілактичну функцію.
Таким чином, громадські роботи є хорошою дієвою альтернативною позбавлення волі, яка, на сьогоднішній день, використовується з метою перевиховання засуджених та допомагає зробити суспільство більш безпечним.