Гурамішвілі Давид Георгійович

Давид Гурамішвілі - видатний поет XVIII ст, класик грузинської літератури.
Народився у 1705 році у Грузії, в селі Сагурамо, у великій, знатній, але збіднілій родині грузинського князя Георгія Гурамішвілі.

Знатне походження, близькість до царського двору, ґрунтовна освіта, бажання служити своєму народу - все це відкривало для Давида прекрасне майбутнє. Але доля, на жаль, готувала для нього інший шлях.

Тяжкий, жорстокий період переживала Грузія у XVIII ст. - перське іго, тиранія турків, набіги лезгинів, внутрішні чвари місцевих феодалів... Давид щиро переймається бідами свого народу, бере участь у народній війні проти загарбників. У 1723 році після кривавої Зедавельської битви, коли рідне село було захоплене і зруйноване ворогами і загинула майже вся його родина, Давид переселився у Ксанську долину, село Ламіскана, до родичів. Можливо, вже тоді він був одружений.

У 1728 році, влітку, юнака захопили у полон лезгини і вивезли у Дагестан, в село Осколо. Його мали намір продати туркам, але Давидові пощастило втекти. Витримав і полон, і суворий, у 12 діб, перехід через гори, і вийшов до Терека, де його прийняли і дали притулок російські поселенці.

У 1729 році Давид прибуває до Москви, де його чекає і порятунок, і захист, і надія.
Трохи більше 20 років прожив Давид Гурамішвілі у рідній Грузії, але все своє життя пам’ятав рідні краї, свою рідну мову, жив заради Грузії, творив задля неї, невимовно тужив за нею, закликав її любити, берегти і боронити.

З 1729 року Давид Гурамішвілі проживає в Москві, де вже з кінця XVII ст. існувало поселення грузинів, а у 1724 році через політичні обставини в Москву емігрує грузинський цар Вахтанг VI з 1200 своїх однодумців. Вони прибули до єдиновірної Росії з метою організувати спільний із російським військом визвольний похід у Грузію. Але політична ситуація не дала тоді змогу Росії оборонити Грузію.

У Росії Давид Гурамішвілі виявив себе як блискучий придворний поет, експромтист і сатирик. Тут він одружився, проте ім’я дружини залишилось невідомим. Тут почалася його військова кар’єра.

У 1738 році Давид Гурамішвілі, як і багато інших грузинів-емігрантів, прийняв російське підданство і вступив рядовим до грузинського гусарського полку, в якому прослужив 22 роки.

У 1739 році у складі цього полку він брав участь у війні з Туреччиною. Як хоробрий воїн проявив себе поет під час здобуття фортеці Хотин.

У 1742 році Давид Гурамішвілі бере участь у битвах проти шведів поблизу Фридрихсговена та Гельсінгфорса.

У 1748 році, завдяки своїй сміливості і самовідданості, Давид одержує чин прапорщика, а в 1755 році - підпоручика.

У 1757 році поет вирушає на Семилітню війну з Прусією. У 1758 році, під час битви біля Кюстрина, він потрапив у полон і був ув’язнений у Магдебурзькій фортеці.

У 1759 році Давида було визволено. Він повертається у Москву, одержує чин поручика і подає рапорт на звільнення.