Що таке гендерні стереотипи та як із ними боротися?

Сектор «Нововодолазьке бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує відповідно даного питання.
🚻 Гендерні стереотипи — це стійкі, стереотипні уявлення суспільства щодо того, якими мають, або, навпаки, не мають бути представники того або іншого гендеру — жінки та чоловіки.
🎏 Зазвичай гендерні стереотипи стосуються або зовнішності чоловіків та жінок — тобто, зовнішніх проявів фемінності чи маскулінності, або розподілення гендерних ролей у суспільстві.
Дуже часто ми чуємо про ролі у суспільстві, давайте розберемось що ж таке гендерні ролі❓
🔺🔻Гендерні ролі — це моделі очікуваної поведінки жінок та чоловіків у соціумі відповідно до тих соціокультурних умов, у яких вони живуть. Тобто це риси, які вважають більш характерними чи то для чоловіків, чи то для жінок.
Так, наприклад, стереотипним є уявлення про те, що жінки мають бути
ніжними та тендітними, а чоловіки — сильними та не повинні публічно проявляти емоції, плакати.
Найяскравіший приклад — це розділення чоловічих та жіночих ролей за принципом “берегиня” та “мисливець” .На основі цього формуються уявлення про розподіл сімейних обов’язків: нібито головний обов’язок жінки — народжувати дітей та організовувати побут, а чоловік, в свою чергу, має забезпечувати родину грошима , їжею.
💌📧 Є також і окрема категорія стереотипів, які стосуються зовнішніх проявів “чоловічності” або “жіночності”. Це, наприклад, уявлення про те, що дівчата мають любити рожевий колір та носять одяг із блискітками або бантами, в той час, як хлопчиків традиційно вдягають у сині, блакитні кольори стриманих фасонів.
Як боротися з гендерними стереотипами❓
⛔️ Найліпший спосіб подолати будь-які стереотипи — продемонструвати зворотнє на конкретних прикладах. Показати, що жінки так само можуть бути сильними та утримувати родину, а чоловіки — йти у декретну відпустку по догляду за дітьми замість своїх дружин. Демонструвати це можна на будь-якому рівні: як на рівні розмов на кухні з друзями, так і через публічні заходи та інформаційні кампанії.