Пенітенціарна пробація: мета та завдання

Одним із пріоритетних напрямків в роботі уповноваженого органу з питань пробації є пенітенціарна пробація, суть якої полягає у підготовці осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.
Пенітенціарна пробації це, насамперед, запровадження якісно нових підходів до виправлення не лише осіб, які засуджені до альтернативних видів покарання, а й засуджених, які утримуються у місцях позбавлення або обмеження волі, з метою подальшої їх адаптації у суспільство.
Охоплюючи ряд функцій, уповноважені органи з питань пробації сприяють засудженим, які готуються до звільнення у визначенні намірів щодо місця проживання після звільнення, сприяють в працевлаштуванні працездатним особам, залучають до роботи з влаштування до спеціалізованих установ для звільнених осіб, інших установ (закладів) соціальної підтримки (догляду), закладів для бездомних осіб, закладів соціального обслуговування, сприяють в наданні соціальних послуг.
Момент звільнення засудженого має досить важливе значення для нього, оскільки він стикається з рядом проблем, які самотужки вирішити не просто, тому для допомоги залучають службу пробації .Така допомога полягає у «поверненні» такої особи до життя у соціумі після тривалої чи короткострокової ізоляції.
Отже, пенітенціарна пробація відіграє важливу роль у сприянні соціальній адаптації та інтеграції у суспільство звільнених громадян, що є провідним чинником зниження рівня злочинності.