Сайт села Удрицьк

Удрицьк – один з найпівнічніших населених пунктів Рівненської області. Поруч із селом розташований однойменний пункт пропуску українсько-білоруського кордону. Ймовірно, що раніше назва села звучала як Удричеськ і походила ще з часів Київської Русі.  За оповідями жетелів села тут був не лише місцевий поліський елемент, але й переселенці з Прибалтики. Саме вони принесли сюди слово «udra», тобто «видра». Зважаючи на те, що видри могли жити в тутешній місцевості, таке пояснення назви населеного пункту видається досить правдоподібним. Саме цю тварину зображено на гербі села.

Давня історія Удрицька відома ще дуже мало. Як давньоруське поселення він міг існувати ще в 1004 р. Під теперішньою назвою село вперше згадується під 1629 р. Впродовж декількох століть Удрицьк мав  порівняно непоганий розвиток. Справа в тому, що село лежало на річці Горинь, а вона в той час активно використовувалася  купцями для перевезення товарів між Волинню та Білоруссю і Литвою.  Поруч з цим, як і більшість поліських сіл Удрицьк складався з багатьох хуторів, розкиданих поміж важкопрохідних боліт.

Новий етап в історії Удрицька розпочався наприкінці ХІХ ст., коли з Рівного до Лунінця було прокладено залізничну гілку. Тоді залізниця оминула Висоцьк і паровозне депо  та станційні будівлі побудували в Удрицьку. З часом довкола станції виникло робітниче селище.  На початку ХХ ст. в ньому вже був справжній водопровід.

В міжвоєнний період село відносилось до Поліського воєводства. В наступні десятиліття село пережило важкі роки німецької окупації та радянських колективізації і репресій.

Економічний і культурний розвиток Удрицька припав на 70-80-ті рр. Саме тоді місцевий колгосп максимально розбудувався, а в селі побудовано нові приміщення школи, дитячого садка та будинку культури.

Сучасний Удрицьк – гарне і впорядковане село, тут проживає майже 1000 жителів. В селі працює школа, є стадіон, ФАП та стоматкабінет, магазини.

Серед цікавих об’єктів села – давні дуби. Вік одного з них визначається в 600 років.