Братська могила жителів-євреїв

24 серпня 1941 року єврейське село Львове і суміжне з ним українське село Червоний Бургун були окуповані німцями, а вже 16 вересня 1941 року німецькі карателі вивезли жителів-євреїв села Львове приблизно на півтора кілометри за село і розстріляли. Братська могила розташована на краю поля біля першої лісосмуги в сторону інтернату приблизно за 1500 м від краю села. Наскільки я пам'ятаю ці місця ще в першу половину 1960-х років(мені було 7-10 років, а батьки десь з 1961 по 1966 роки орендували півхати біля першої балки, коли ще не було хат від першої балки до другої і аж до першої лісосмуги,- ці місця я добре знав), тоді це місце не було позначене пам'ятником, а був на землі, здається, просто якийсь низенький надмуровок, до якого не приносили офіційно і відкрито ніяких квітів, тобто радянська влада не спішила увічнювати єврейські могили жертв німецького фашизму. В 1960-ті на полі росла багаторічна люцерна, яку удобрювали перегноєм і на полі весною росли постійно печериці, які збирали жителі села. Лісосмуга була з гледичії. Зараз великі дерева в основному вирубані, але підростають молоді деревця. Грунтова дорога тягнеться аж до траси і загалом втратила своє значення, по ній небезпечно їхати через можливість пробити камери автомобіля випадковими на дорозі довгими колючками гледичії. З розстрілом німцями більшості евреїв села фактично завершилося життя організованої єврейської колонії, яка дала сучасну назву селу Львове, яке об'єднує зараз території Львове, Червоного Бургуна та нові прилеглі забудовані території. Ще до війни у 1939 році був ліквідований радянською владою і національний єврейський Калініндорфський район, куди входила Львівська селищна рада. Багато євреїв-комуністів серед керівників району було репресовано аж до розстрілів радянською владою, та, незважаючи на велику ступінь колективізації ще на початку 1930-х років, єврейський національний район зазнав втрат від тотального голодомору, штучно організованого керівництвом СРСР. Після війни в селі ще проживало кілька єврейських сімей, але поступово вся їхня молодь виїхала у великі міста ще в часи СРСР. В синагогі розміром з хату довго були крамниці або чайні, а згодом і хатинка синаноги була зруйнована, зараз на тому місці нова невеличка крамниця.