Чи означає експорт електроенергії повне відновлення енергосистеми України?

Днями Міністерство енергетики повідомило шикарну новину: Україна поновлює експорт електроенергії у сусідні країни Європи. На фоні енергетичної кризи, спричиненої російськими ударами по енергетичній інфраструктурі, така новина викликає багато запитань, і найперше: невже ми подолали наслідки руйнувань нашої енергетики? Давайте розбиратися.

Чим аргументує «Міненерго»

За словами, міністра енергетики Германа Галушко, вже кілька місяців у енергетиці України немає дефіциту, а є навіть надлишок, саме його планують експортувати. Більше того, міністр запевняє, що експорт відбуватиметься не постійно, а лише у певні години доби, коли цей профіцит є. Також продаж не порушуватиме забезпечення електроенергією українських споживачів, саме їх потреби враховуватимуться першочергово.
У Міністерстві розповіли, що зароблені на експорті кошти, використовуватимуться на відновлення пошкоджених, або зруйнованих об’єктів енергетики.
Звучить непогано.
Втім далі з’являються «але».

Чому ситуація непроста

За ці кілька місяців енергетичного терору ми всі почали трохи розбиратися у тому, як функціонує енергетична система. Наразі ми чудово розуміємо, що електроенергію неможливо заощадити чи відкласти на потім, не можна покласти у ящиках на склад на зберігання. Тому коли йдеться про «надлишки» запланованої на продаж електроенергії, ми маємо розуміти, що це означає електроенергію, яку можуть виробити українські потужності, але яку не можуть використати наші споживачі.
Проблема в тому, що вони не можуть її використати не через те, що вона не потрібна, а через те, що немає можливостей.
Найбільших втрат зазнали саме об’єкти передачі електроенергії (близько 43%): високовольтні трансформаторні підстанції та лінії електропередач. Тому вироблену електроенергію іноді просто неможливо передати споживачам.

Що з цього вийде

Аби потужності ГЕС, ТЕС, АЕС та зеленої енергетики не простоювали, надлишки і планують продавати в ЄС, а зароблені кошти пускати на відновлення енергетичних об’єктів.
Щоправда, за словами, Міністра Галущенка, цих грошей все одно не вистачить, аби стабілізувати систему хоча б до нового опалювального сезону. Світовий банк оцінив мінімальну вартість першочергового відновлення в 1 млрд доларів. Першочегове відновлення — це виведення системи з нинішнього аварійного стану, коли її функціонування та баланс досягаються завдяки хитким тимчасовим технічним схемам живлення.

Яка роль європейських держав
Наразі завершується будівництво повітряної лінії електропередач, якою можна транспортувати електроенергію через Польщу в Україну і навпаки. Поки що здебільшого навпаки, адже ми вже знаємо, що і наших потужностей зараз достатньо.
Європейські держави сильно допомагають нам у відновленні енергетичних об’єктів. Близько 15 країн зголосилися взяти участь у відбудові інфраструктури. Однак вони теж мають свою мету. В основному це саме експорт, адже потреби у електроенергії у деяких країнах дуже значні, і після припинення експорту з України у жовтні, вони так і не змогли повністю їх забезпечити самостійно.
Відтак прицільна допомога прямуватиме на відновлення об’єктів, що генерують електроенергію та тих, які зможуть транспортувати її в Європу.
А що більше експорту — тим більше грошей з нього ми зможемо вкласти у відновлення об’єктів передачі електроенергії споживачам всередині країни.