Наскільки поінформовані українці щодо безпеки АЕС?

Анастасія Чубіна

Третина населення міст-супутників АЕС мало знає про виникнення небезпечних ситуацій. Про це свідчать результати опитування жителів міста Кузнецовськ, що розташоване біля Рівненської АЕС, результати якого оприлюднила Всеукраїнська екологічна громадська організація «Мама-86». Серед головних причин люди називають недостатність інформації від керівництва АЕС та державних органів, які, в свою чергу, запевнили Радіо Свобода, що «інформують суспільство, як можуть».

Напередодні 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС в Національному музеї «Чорнобиль» журналісти Радіо Свобода зустріли чимало екскурсійних груп – це переважно учні столичних шкіл. Після однієї з екскурсій діти поділилися своїми враженнями та знаннями про одну з найбільших техногенних катастроф.

«Це – зона відчуження, там вибухнула «станція Чорнобиль». То була станція, яка виробляла електроенергію, щоб було світло. В Україні зараз є ще чотири станції, – розповідають Валерія та Марія, учениці четвертого класу. – АЕС – небезпечні, тому що якщо людина зайде без скафандру або спеціальних споряджень, вона може померти, або через тиждень в неї виросте рука, нога і вона все одно помре».

Ось такими є уявлення дітей про діяльність існуючих атомних електростанцій.

Хочемо створити місцеві інформаційні комісії – Голубовська-Онісімова

Напередодні Всеукраїнська екологічна громадська організація «Мама-86» оприлюднила результати опитування дорослого населення міста Кузнецовськ, що розташоване біля Рівненської АЕС. За його даними, понад 40% респондентів вважають рівень своєї поінформованості щодо виникнення небезпечних ситуацій на АЕС «середнім», а приблизно 30% – «низьким» і «дуже низьким». Серед головних причин недостатнього рівня поінформованості опитувані називають недостатність інформації від керівництва АЕС, недосконалість системи поширення інформації та недостатність інформації від державних органів.

Для того, щоб покращити показники поінформованості населення громадські активісти, спираючись на досвід Франції та Швейцарії, хочуть створити місцеві інформаційні комісії.

«Пілотний проект маємо запустити у травні місяці, проте ми не можемо ще точно сказати, в якому саме місті. Це може бути будь-яке місто-супутник, в якому місцева влада зацікавлена у виконанні такого пілоту, – говорить голова координаційної ради громадської організації «Мама-86» Ганна Голубовська-Онісімова. – Така комісія не буде структурним підрозділом, вона має бути максимально незалежною».

В Державній інспекції ядерного регулювання прокоментували для Радіо Свобода таку ідею громадської організації.

«Ми з повагою ставимося до ініціативи створення місцевих інформаційних комісій, проте є питання з фінансуванням та фаховим забезпеченням», – говорить начальник відділу забезпечення роботи керівника, взаємодії з громадськістю та інформаційної політики Державної інспекції ядерного регулювання Тарас Козулько.

Що хочуть знати місцеві жителі та яким чином вони можуть отримати інформацію?

За даними проведеного дослідження, серед інформації, яку б громадяни хотіли знати в контексті ядерної безпеки, люди виділяють: регулярну інформацію про функціонування АЕС, інформацію щодо інцидентів та аварій на АЕС, заходів для їхнього усунення, вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище, а також результати вимірювання радіоактивних викидів з АЕС в атмосферу.

За словами Голубовської-Онісімової, керівник сектору енергетики, клімату, транспорту і навколишнього середовища делегації ЄС в Україні Вальтер Треттон нібито розповідав їм, що здивований тим, що в жодному місті в Україні неможливо побачити звичайне табло, яке б режимі реально часу відображало основні показники якості повітря.

«І це в країні, яка пережила Чорнобиль. Тобто в нас взагалі відсутні швидкі засоби інформування пересічних громадян», – говорить Ганна Голубовська-Онісімова.

Місцеві жителі Енергодару, на території якого розташована Запорізька АЕС (менше ніж 300 кілометрів від лінії фронту, пише на сайті «Економічної правди» Тетяна Вербицька, експерт Національного екологічного центру України з енергетичної політики), розповідають, що раніше дозиметр в центрі міста вимірював радіаційний фон, але вже понад рік він не працює.

Проте АЕС щоденно надсилає інформацію щодо рівня радіації місцевим ЗМІ, розповіли Радіо Свобода журналісти, які вже на власний розсуд приймають рішення про публікацію матеріалу.

Така ж ситуація і в Кузнецовську поблизу Рівненської АЕС. Інформаційне табло в місті відсутнє, проте АЕС справно розміщує інформацію на власному сайті та інформує місцеві ЗМІ. Інша справа, що на місцевих новинних сайтах, інформацію щодо радіаційного рівня знайти важко, проте діяльність АЕС висвітлюється регулярно. До речі, безпосередньо на території самих АЕС подібні табло функціонують.

В Україні питання інформування громадськості з питань ядерної безпеки на національному рівні покладені на Державну інспекцію ядерного регулювання України та Міністерство екології та природних ресурсів України, повідомляють в громадській організації «Мама-86».

Проте начальник відділу забезпечення роботи керівника, взаємодії з громадськістю та інформаційної політики Державної інспекції ядерного регулювання Тарас Козулько сказав Радіо Свобода, що насправді органів виконавчої влади,  на які покладено такі обов’язки набагато більше – зокрема, це ще й Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій тощо. Але в першу чергу, наголошує Козулько, інформувати населення має здійснювати оператор АЕС.

«Ми маємо обмежений бюджет, тому інформуємо, як можемо. Ми щоденно оновлюємо сайт, співпрацюємо з засобами масової інформації, проводимо прес-конференції. Реагуємо на чутки, що виникають в суспільстві, коментуємо, спростовуємо, надаємо інформацію, – розповідає Тарас Козулько. – Також інформацію щодо радіаційного фону можна дізнатися, наприклад, на нашому сайті,  а також на сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій тощо».

Також в Україні існують органи, на які покладені функції інформування населення не на постійній основі, а лише в разі надзвичайної ситуації. Мова йде про штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій. Наприклад, у разі виникнення надзвичайної ситуації, функції інформування населення про техногенний стан підприємства, а у разі виникнення надзвичайної ситуації – про її характер, правила поведінки і заходи, які запроваджуються для захисту людей та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації покладені на штаб, зазначено в постанові Кабінету міністрів «Про затвердження типових положень про штаби цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій».

Заступник директора із зовнішніх інформаційних комунікації Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Данило Лавренов говорить, що населення найбільше турбують соціально-економічні питання.

«Ми проводили публічні обговорення на чотирьох майданчиках АЕС. В результаті, з 42 запитань, що прозвучали в рамках громадських обговорень, жодне не стосувалось ядерної та радіаційної безпеки. Більшість – соціально-економічні питання, тобто ті, які не стосуються експлуатації АЕС. Ми розуміємо, що рівень підтримки атомної енергетики не є високим, але ми не завжди розуміємо, чому ці питання не лунають, коли ми проводимо відповідні заходи», – говорить Лавренов.

Житель Енергодара Артем розповідає, що до наявності в місті АЕС ставиться спокійно, говорить, що більше панікують з цього приводу жителі сусіднього Нікополя. Роботу станції хлопець повністю підтримує, бо, за його словами, це одне з найбільших підприємств, яке забезпечує життєдіяльність міста, а в безпечності роботи АЕС з роками і він, і багато його знайомих переконались. Проте хлопець говорить, що було б непогано, якби його впевненість щоденно підтверджувалась ще й доступною інформацією та конкретними цифрами.