Яка роль громади у цій системі та як збирається інформація про клієнтів?

Найбільш розповсюджена серед українців відповідь на питання, що варто робити з правопорушниками — посадити у в'язницю. Але якщо обговорювати не про порушення, а про особу, яка його вчинила, і обставини, які спонукали її до цього, то люди зазвичай починають замислюватися, і відповідь про ув’язнення вже не здається їм такою однозначною.
Втім, громада може сказати: якщо він вчинив правопорушення, шкоду, то чому ми повинні ним займатися? Ось тут дуже важливим є розуміння, що займатися порушником буде не громада, а система пробації, яка має методики та свої інструменти, щоб запобігти повторному правопорушенню. Але якщо пробація звертається до громади з якимось питанням, то остання має допомогти. Хтось може надати таку допомогу на своїй посаді, хтось, якщо працює у державному секторі — шляхом надання послуг з боку організації. Потужним інструментом є приватне шефство та приватне партнерство, яке ми бачимо в інших країнах. Громади мають бути зацікавлені у тому, щоб їх член, співмешканець не вчинив правопорушення. Простіше за все ув’язнити. Та чи повернеться така людина з в’язниці більш чемною й більш слухняною? Ні. Проте вона повернеться. Тож, мабуть, краще спробувати мотивувати її до змін, ніж сподіватися на щось примарне.
Тому одним із викликів є інформування та підтримка пробації з боку громади та місцевих органів влади. Ми не можемо забезпечувати ефективну пробацію без використання ресурсів громади. Наш працівник — не професійний психолог, не соціальний працівник, не працівник освіти, не працівник служби зайнятості. Але він повинен скоординувати свою діяльність так, щоб допомогти клієнту отримати послуги від цих фахівців. Якщо ці фахівці будуть ставитися до правопорушників з ознаками дискримінації або не будуть вважати, що працівники пробації роблять якусь серйозну справу, чи взагалі не знатимуть, що таке пробація, вони не будуть іти назустріч.
Сьогодні ми збираємо дані шляхом усних та письмових запитів, телефонних розмов, іноді ходимо, як кажуть, ногами, щоб отримати інформацію. Якщо буде електронна база ведення справ суб’єктів пробації, ми миттєво будемо отримувати інформацію про історію правопорушень цієї людини, про те, чи була вона в системі правосуддя тощо. Тоді ми будемо економити дуже багато часу, який зможемо витрачати на безпосередню роботу з людиною. На сьогодні є розпорядження Кабміну щодо електронної системи, що вона має бути створена до 2020 р., але побачимо, чи буде виділено відповідне фінансування.