Іноземні добровольці в АТО чекають на українське громадянство другий рік

Іноземні добровольці чекають українського громадянства вже другий рік, але більшості з них доводиться йти звичайним шляхом – ніби вони й не воювали на сході країни. Довгу процедуру державні органи пояснюють питаннями безпеки та радять іти з клопотанням до міністра.

З початку літа 2014 року громадянин Білорусі Дмитро Палойка виконував бойові завдання у складі добровольчого батальйону «Донбас» – чергував на  блокпостах, виїжджав на спецоперації в Артемівському та Мар’їнському районах Донецької області, а також у складі штурмової роти брав Попасну та Лисичанськ Луганської області. Під час боїв Палойка отримав легке поранення. Наприкінці літа разом із іншими бійцями патрулював Курахове Донецької області.

«Ми виїжджали в напрямку Мар’їнки, Донецька, брали участь у невеличких боях. Ще там у полон захопили одного бойовика. А мені якраз треба було їхати в Білорусь – закінчувався тримісячний термін», – розповів Палойка Радіо Свобода. В батальйоні його перевели в резерв, тому до Іловайська він не потрапив.

Липневий рапорт Дмитра із проханням надати йому громадянство підписали командир взводу Сергій Шкарівський, позивний «Шульц», та командир роти Сергій Петров, позивний «Тур» – обидва загинули під Іловайськом.

Під час перебування в Курахові Дмитро знайшов собі наречену – Віту Іванову. У вересні йому довелося повернутися до Білорусі, але потім боєць знову поїхав в Україну. У грудні Палойка остаточно вирішив переїхати, отже, поїхав додому продати квартиру та забрати особисті речі.

Білоруське КДБ арештовує добровольців

На вокзалі білоруського міста Барановичі екс-бійця «Донбасу» затримали працівники Комітету державної безпеки. Вони протримали його в ізоляторі 10 днів, а потім заборонили виїжджати з країни. Як розповідає Дмитро, під час утримання під вартою працівники КДБ психологічно тиснули на нього та його наречену.

«Коли мене допитували, я говорив, що приїжджав до нареченої, говорив, що ми збираємось одружитися. Вони відповідали – забудь, ти ніколи не одружишся, не поїдеш до України. Я говорю – тоді вона сюди приїде, а вони мені – тоді ми її посадимо. Вже потім я дізнався, що вони допитували усіх моїх родичів», – розповів Палойка. Пізніше один із працівників КДБ, видаючи себе за родича, телефонував Віті та намагався дізнатися, чи воював її наречений на сході України, розповідає боєць.

Доказів не було – спілкуючись із журналістами, Палойка завжди закривав обличчя. У квітні 2015 року вони із Вітою одружилися в Білорусі та поїхали до України. Наприкінці весни доброволець отримав тимчасовий дозвіл на проживання та зараз мешкає в Курахові з дружиною. 29 серпня він зареєстрував на сайті президента України петицію про надання громадянства іноземним добровольцям, що воюють за Україну.

​

В Нацгвардії знають лише про 10 іноземних добровольців із «Донбасу»

Палойка далеко не єдиний іноземний боєць «Донбасу», який воював у зоні АТО та досі чекає на громадянство. Цю почесну нагороду добровольцям обіцяв особисто міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ще в липні минулого року. Він повторив свою обіцянку і цього літа – у річницю звільнення Маріуполя.

Сьогодні попереднє клопотання про надання громадянства є лише щодо десяти бійців, розповів Радіо Свобода полковник Національної гвардії Ігор Данильчук – саме він збирає документи добровольців. Надавати детальний коментар полковник відмовився через зайнятість.

За словами бійця батальйону «Донбас» із позивним «Чуб», процедура надання громадянства дуже затягнулася – документи десяти осіб були поданні ще навесні, але значного прогресу він досі не побачив.

«Коли була річниця звільнення Маріуполя, туди приїжджав Аваков та нагороджував наших бійців. Ми йому нагадали про його обіцянку 2014 року, і він наказав помічникові займатися цим питанням. Для того ми й подаємо на Авакова, щоб нам зробили подання на громадянство без довідок про несудимість», – розповів «Чуб».

Замість допомоги з прискореною процедурою, говорить боєць, керівництво Нацгвардії відсилає іноземців до Міграційної служби, щоб там збирали усі необхідні документи. Деякі з цих документів треба отримувати в рідній країні, але для багатьох це неприпустимо – добровольці з Росії та Білорусі побоюються арешту на батьківщині. Це доводить досвід Палойки.

«Хоча коли я спілкувався з керівником Державної міграційної служби, там говорили, що цю процедуру можна спростити за допомоги міністра внутрішніх справ Арсена Авакова чи президента. З допомогою цих підписів ми можемо побороти нестачу деяких документів та бюрократію», – говорить «Чуб».

За словами «Чуба», в батальйоні набагато більше, ніж 10 іноземців, щодо яких є попереднє клопотання міністра, але решта, побачивши бюрократичний підхід, шукають якісь інші шляхи отримання громадянства.

Марія Гайдар нічого не зробила для країни, але отримала громадянство за два дні – доброволець із Польщі

Ще один із іноземців батальйону «Донбас» – польський боєць Вадим із зрозумілим позивним «Поляк». Недавно, на річницю звільнення Маріуполя, він отримав нагороду, а взимку воював у Широкині. Проте, громадянства досі чекає.

«Мені це громадянство обіцяли дев’ять місяців. Дев’ять місяців тому я надав документи, і підлеглий Авакова сказав, що міністр підписав усі документи, але сьогодні я дізнався, що це обман, і ті документи нікуди не пішли», – наголосив поляк. За його словами, тепер йому треба знову їхати з фронту до Києва лише заради того, щоб підписати другий екземпляр заяви.

«Якщо немає бажання надати це громадянство, допомогти людям, які приїхали допомогти Україні, вигадають будь-що, аби не дати. А якщо хочуть надати, як, наприклад, пані Гайдар, яка нічого для України не зробила, можна надати його за два дні», – обурюється Вадим.